Вільне життя

Відвідайте Колодно

IMG_4575

Храм Архістратига Божого Михаїла і всіх небесних сил (УПЦ КП) у Колодному Збаразького району хоч і недавно споруджений, але в ньому є на що подивитися.

Побачите тут вітражі і мозаїки, а також зображення чи не всіх святих, чиї імена розповсюджені на Тернопільщині. Краса і надворі — на церковному подвір’ї (загальна територія — гектар сімдесят) висаджено 1300 трояндових кущів. Із дзвіниці видно Почаїв, а найбільший дзвін, як розповідає касир храму Богдан Матвійович Івашко, важить 2 тонни 400 кілограмів. Усього їх є тринадцять.

Поки говорили з Богданом Матвійовичем, приїхав настоятель храму отець Олег Крупський із сім’єю: дружиною Іриною, близнючками Софією і Наталею та старшою Олею. Поспішав, бо дві його парафії (править ще і в Болязубах) зібрали допомогу на АТО, яку треба передати волонтерам. Але і з нами поговорити встиг. Тож як розповів, Свято-Михайлівський храм збудували меценати — вихідці з Колодного. Значна частина витрат лягла на Василя Степановича Присяжнюка, всіма силами допомагала й громада. «Це місце історичне. Тут колись була територія князів Острозьких і Грохольських, їхні палаци», — додає отець. Розкішно було — розкішно стало. Сам храм чудово оздоблений, та й у кімнатах дзвіниці — євроумови. До слова, найближчим часом у цій споруді діятиме недільна школа.

Святі та зцілення

IMG_4523

Отець Олег Крупський родом із Пальчинців Підволочиського району. У Колодному на парафії з 2009 року. Розповідає, що у Свято-Михайлівському храмі є три часточки мощей: святого Пантелеймона цілителя, святої Великомучениці Варвари і святої блаженної Матрони Московської. Каже: як правило, люди приходять до церкви, аби отримати душевне і тілесне зцілення. І отримують — такий випадок уже мав місце на парафії. Але зцілення – справа дуже таємнича, підкреслює отець:

— Не всі люди готові виголошувати між іншими свої проблеми і хвороби. Але про один випадок зцілення ми знаємо. Його отримала жінка. Розповіла про це, коли пройшло більше року часу. Прийшовши до храму Божого, зцілилася, але коли повернулася додому — засумнівалася. Через це хвороба повернулася назад. Тоді жінка всю ніч молилася і просила в Бога прощення. Зранку знову прийшла до храму — і вдруге відбулося зцілення. Сумнівів у неї більше не було.

Про позбавлення від хвороб треба просити і у святих. Шкода, що деякі із них досі залишаються маловідомими. До таких належать Петро і Февронія мурманські, чиї зображення є в храмі Колодного.

— Ці святі є покровителями християнських сімей, — пояснює отець Олег. — До них моляться за мир і спокій у домі. Свята Февронія була розумною дівою, яка зцілювала травами. А Петро був неодруженим мурманським князем. Він захворів на невиліковну хворобу — виразку на шкірі. Тогочасні лікарі не могли йому допомогти. Він звернувся до Февронії, а вона сказала: «Одружишся зі мною — отримаєш зцілення». Він пообіцяв, що одружиться, але коли одужав — про обіцянку забув. Сказав тільки слузі занести Февронії грошей. Та вона від золота відмовилася, а до Петра повернулася хвороба. Тоді він зрозумів, що обманув діву, і йому доведеться одружитися.

Петро привіз Февронію у своє князівство, де в нього було ще два брати. Вони взяли собі багатих жінок знатного роду. Февронія своєю скромністю і порядністю відрізнялася від них, тому їй заздрили. Невістки з неї сміялися, а брати докоряли Петрові, що він взяв собі простолюдинку. За спільними родинними трапезами Февронія збирала за собою крихти, викликаючи сміх. Одного разу Петро не витримав і зловив її за руку. Сказав: розтули! Хотів привселюдно її принизити. Коли вона відкрила кулак, то там замість крихт були дорогоцінні камені. Тоді ще більше злоби і ненависті накотилося на їхню сім’ю, і жителі Мурманська вигнали їх із міста. Але після цього сталася велика епідемія: гнів Господній. А коли повернули благочестивих князя і княгиню, епідемія вщухла.

— Петро і Февронія довго князювали, а своє життя закінчили в монашестві, — закінчує розповідь про цих святих отець Олег. — А в іншій частині нашого храму намальований святий Віталій Олександрійський. До нього треба молитися з метою позбавлення осуду: в тих випадках, коли людина страждає цим гріхом, пліткує, і в тому випадку, коли не може витерпіти, якщо про неї пліткують.

«Нехристиянські» молитовники

Серед багатьох інших у храмі зображені й святі Кипріян і Юстина. За поясненням отця, вони охороняють від ворожбитства та поробів. До них треба молитися, коли людина підозрює, що їй шкодять. Але як правильно звертатися до святих? Чи можна просто своїми словами? — цікавлюся в настоятеля.

IMG_4525

— Можна і своїми словами, — відказує. — Але все-таки кожен християнин повинен мати свого духівника, до якого він би приходив не тільки до сповіді, але й за порадами. Священик є проводирем, який показує правильний шлях до Бога. А коли християнин укріпне у вірі, то далі він йтиме вже сам. Бажано навіть для молитов брати дозвіл у священика: щоб він подивився, чи можна цю молитву використовувати. Справа у тому, що я зустрічав багато молитовників, у яких написано, що видані вони «по благословенні церковної влади». Але насправді, коли вчитуєшся в ті молитви, то бачиш, що вони — не для християн. Наприклад, в одній молитві були такі слова: «проклинаю своїх ворогів» і в дужках «вставте їхні імена». Коли мені парафіяни це показали, я порадив такий молитовник спалити. Бо Христос казав: «Любіть ворогів своїх. Благословляйте тих, хто вас проклинає». Пам’ятайте, що молитовники мають бути зі словами не просто «по благословенню церковної влади» — і все, а із вказаною церквою, єпархією та ім’ям архієрея, який благословив ці молитви читати.

Церковна пасікаIMG_4531

Унікальне явище в Колодному — це місцева пасіка. На ній — чверть сотні вуликів, які прикрашені зображеннями церков Збаразького району. Малюнки авторства художника зі Збаража Анатолія Замороки. Кожен храм підписаний. Є тут і стара колодненська церква, у якій досі час від часу правлять. Окрім храмів, художник намалював ще й сюжети із життя українського селянина. Щоправда, ще не всі вулики розмальовані. Але це добре — ану ж підвернеться вдалий сюжет!

Вулики пильнує бджоляр Володимир Кузьмиха зі Збаража: приїжджає кілька разів на тиждень. Пасіка обгороджена очеретом. Як пояснив Богдан Івашко, то захист від вітру, а взимку — від снігу. І бджолам огорожа не зашкодить, бо зроблена з природного матеріалу.

Однак є такі небезпечні фактори, від яких захистити Божих комах майже неможливо. Це — екологія, а конкретно — невміле і агресивне ведення сільського господарства. Різноманітні отрути та хімічні засоби, якими фермери скроплюють поля, спричиняють загибель бджіл. І в Колодному трапляються такі втрати.

«Нам відійшло одинадцять сімей… Цієї зими погинули. Плануємо поповнити новими, — сумно розповідає пан Богдан. — Більшість пасічників каже, що бджоли гинуть через хімікати з полів. Іншого пояснення нема. Таких випадків є багато…»

Але ще не вечір, як-то кажуть. Може, ситуація виправиться. А тим часом колодненські бджілки збирають квітковий і ріпаковий мед. Біля вуликів для них посіяли конюшину-горішину. Через кілька літ зацвіте й фруктовий сад при церкві. Богдан Матвійович нарахував майже триста кущів плодово-ягідних. Буде тут і смородина, і малина, і виноград… Нині ж церковним медом частують парафіян, а з воску замовляють для храму свічі.

До слова, Богдан Матвійович — наш читач. Хоч, звіряється, нема дуже коли в селі братися за газету: і домашня господарка, і роботи при церкві. Але коли урве вільну хвилину, найперше шукає матеріали про людські долі. Пан Богдан за професією технік-електрик. Дружина вчителювала у місцевій школі, а нині — на пенсії. Виховали двох доньок, мають вже онуків. Вони, мабуть, часто прибігають до дідуся, аби показав їм пасіку…

Фото Василя БУРМИ

Loading...

Про автора

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини