Вільне життя

Прийшов Спас — пішло літо від нас

Це свято має немало варіантів найменувань: Маковій, Перший Спас, Спас на воді, Медовий Спас. Очевидно, таке їх розмаїття можна пояснити багатством народних традицій, а також поєднанням в одному дні кількох подій релігійного характеру.


Так, 14 серпня, у перший день Успенського посту християни відзначають свято винесення чесних древ животворящого хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спаса та Пресвятої Богородиці.

Воно прийшло до нас із Візантії та увіковічило факт перенесення з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою та щоб йшли дощі у спеку.

Цього літнього дня віруючі також поминають сімох мучеників Маккавеїв: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела. Вшановують і їхню матір Соломію та вчителя Єлеазара. Вони у 166 р. до н. е. очолили повстання за віру в Бога і були за це жорстоко покарані.Икона-мучеников-Макавеев

За переказами на цю дату, за старим стилем, припадає і хрещення Руси-України 988 року великим князем Володимиром. Тому під час свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії — хресний хід до води.

Головним атрибутом празника вважаються також квіти. Напередодні свята наші предки формували спеціальні букети — «маковійчики». Кожна рослина щось символізувала. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці — «притягували» ласку, злагоду та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, сприяв тому, щоб воно було завжди милосердним до людей, тварин та рослин. Часто господині додавали ще й чебрець, чорнобривці, волошки, нагідки, польові сокирки, а голівку маку в’язали в окремий букет. Після освячення квіти клали за образ та зберігали до весни. Коли тепліло, мак розсівали по городу, а засушене зілля на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся — щоб не випадало.

Ще одним важливим звичаєм на Маковія було освячення криниць. До цієї події готувалися завчасно: чистили колодязі, дно криниць, кидали у воду лепеху та любисток, щоб вигнати злих духів і дати можливість поселитися добрим. А напередодні ходи в центрі села збиралося все населення і під супровід троїстих музик та сопілок ішло до криниці. Попереду із дзвіночками бігли діти, а весь похід супроводжувався церковними дзвонами. Біля криниці вже стояли два столи: на святкових скатертинах — хліб-сіль і запалена свічка, а на другому — свічка, свячена вода і кутя. Ця обрядова страва призначалася для добрих духів та предків. Після освячення хлопці обсаджували джерело деревами, а коли не було потреби, то просто обтикували зеленими галузками.

До Маковія бджоли наповнюють вулики і пасічники традиційно починали медозбір. Проте скуштувати перший «урожай» можна було після освячення меду в церкві на святковому богослужінні. Звідси походження і ще однієї, «солодкої» назви празника.

Підготувала А. ЗИМНЕНКО

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини