Вільне життя

А вибачення просити страшно

2013011450f40eaa23163

Скільки себе пам’ятає, Марія завжди мріяла про синів. Тоді коли її подруги хотіли виховувати донечок-подруг, з якими можна буде разом куховарити і ділитися таємницями, вона уявляла себе мамою хлопчиків. Здавалося, Бог почув її прохання і нагородив двома синами.

Змалку і Андрій, і на п’ять років молодший Сергій видавалися їй найталановитішими і найкрасивішими. Мама балувала їх, як могла. Навіть коли у школі вчителі жалілися на їхні витівки, недбало махала рукою — то ж діти. Попри те, хлопці справді росли здібними та кмітливими, відвідували безліч гуртків, займалися спортом. Коли їм настав час вступати у виші, Марія Василівна зробила усе, аби сини здобули престижні професії. Благо, висока посада і зв’язки чоловіка дозволяли забезпечити нащадкам небідне майбутнє.

Проблеми у родині почалися тоді, коли Андрій привів додому кохану дівчину. Ой, не про таку невістку мріяли у цій сім’ї. Оля навчалася в училищі, родом з маленького села. Змалку її виховувала одна мама — батько поїхав на заробітки і пропав безвісти. Не лише своїм походженням, а й вродою дратувала Марію Василівну ця мініатюрна русява дівчина із великими очима. На фоні високого смаглявого і блакитноокого сина вона видавалася їй сірою мишкою. Жінка, як могла відговорювала Андрія від весілля. Але син чи вперше в житті вперто затявся на своєму.

Після одруження молодята поселилися у їхній квартирі. Незабаром невістка завагітніла, та навіть це не пом’якшило серце Марії Василівни. Допікала дівчині, як могла, хоча Оля мала добрий характер і була вправною господинею. Але свекруха тільки й вишукувала привід, аби висварити її. Одна із таких дрібниць і стала початком життєвої трагедії Марії Василівни.

Якось Оля, залишившись вдома сама, як завжди, почала готувати обід. Аж тут задзеленчав телефон — то дзвонила її мама, цікавилася доньчиним самопочуттям. Дівчина трохи поговорила із ненькою і не відразу відчула, що квартиру окутав запах згореної їжі. Виявилося, Оля забула відставити каструлю з вогню і вона добряче обсмалилася.

Як же кричала на неї Марія Василівна, коли повернулася додому. Зривала на ній всю злість і роздратування, звинувачувала у смертних гріхах, обзивала простачкою і селючкою. Оля не захищалася, тільки беззвучно плакала. Ввечері додому прийшли син і чоловік, намагалися заспокоїти Марію Василівну, але марно. А вночі Андрій викликав «швидку» — його вагітній дружині стало погано.

У лікарні зробили все можливе, аби не допустити передчасних пологів. Пацієнтці ж порадили уникати стресів. На наступний день син перевіз нехитрі маєтки молодої сім’ї на орендовану квартиру, обірвавши усі зв’язки із матір’ю. Марія Василівна не дуже й тужила. Вважала, що Андрій недовго проживе з Олею і ще не раз пошкодує про своє рішення. Але не так сталося, як гадалося. З розповідей знайомих подружжя видавалося цілком щасливим, згодом надбало власне житло. Окрім найстаршого Северина, у них народилося ще двоє хлопчиків. А зближуватися з батьками так ніхто і не поспішав.

Після сварки з Андрієм усі свої надії Марія Василівна покладала лише на Сергія. І він, якоюсь мірою, їх виправдав. Одружився на красивій і заможній дівчині. Але молодша невістка була гоноровою, знала собі ціну і зразу дала зрозуміти: ніхто нею командувати не буде. Молодята почали жити окремо і навідувалися до батьків хіба раз у кілька місяців. Згодом помер чоловік Марії Василівни і жінка залишилася одна-єдина у великій трикімнатній квартирі.

А сьогодні рівно рік, як Сергій із родиною виїхали закордон. Тепер син запевняє її, що більше вони на Україну не вернуться. Тяжко ведеться Марії Василівні одній. Самотньо. Навіть слова нема до кого сказати. Багато разів думала подзвонити до Андрія, попросити пробачення в Олі, та страшно. Ану ж після стількох років забуття, її простити уже не зможуть?

Адріана ЗИМНЕНКО

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини