Вільне життя

У студентів все починається з кінця

Так-так, і не інакше. До прикладу, навчальний тиждень стартує… в неділю. Здавалося б, кінець тижня, який там початок?

Але не все так просто. Прокидаєшся ти в неділю зранку і перша думка у твоїй, ще свіжій голові: «Завтра понеділок! Завтра розпочнеться…» Настрій псується на весь день!

У неділю перед студентами постають важкі запитання: «Бути чи не бути? Їхати чи не їхати?» Ці важкі муки вибору тривають до середини дня. А вибір справді складний. Якщо залишаєшся вдома, то ранок понеділка розпочинається з криків: «Давай швидше! Запізнишся на автобус!» Але якщо залишати дім у неділю після обіду, то це не так сильно травмує психіку. Щоправда, попрощатися зі швидкісним інтернетом і власним ліжком не так вже й легко.

Незалежно від прийнятого рішення, в понеділок сонне тіло студента відсиджує всі пари без особливого ентузіазму й поривань до науки. Добре, що за два дні, проведених удома, студент встигає приготуватися до занять, щоправда, тільки на понеділок. Переважна частина часу в студентському тижні спливає одноманітно: сон, граніт науки, лінь, сон, граніт науки і так далі. Але є й винятки.

Буває в житті кожної людини, що хочеться відпочити від проблем чи серйозної фізичної роботи, просто хочеться побити байдики. Чомусь у студентів цей період розпочинається в середу після пар. Учені довго намагалися розгадати цей феномен. Досліджували абсолютно все, навіть вплив «Мівіни» на студентський організм, але нічого вони так і не виявили. Особисто моя думка полягає у «Всесвітній енергії життя»: студент за вихідні, проведені вдома, заряджає акумулятори, які розряджаються рівно до вечора середи. Тож до пар, як ви розумієте, ніхто особливо не готується.

Коли в четвер на заняттях викладач думає, кого викликати до себе на «алтар», у мозку студента відбувається щось неймовірне. Він починає згадувати своє місце розташування в журналі і сьогоднішню дату, ділити це все на різні парні й непарні числа, відтворювати в пам’яті всі минулі оцінки і вираховувати ймовірність (як фізики-теоретики) бути опитаним. В аудиторії відбувається щось схоже на гру «Морський бій», де черга стріляти постійно випадає викладачеві. Студент починає відчувати себе корабликом на одну клітинку.

Нарешті він згадує всі відомі йому сили й починає прохати в них помилування і давати обіцянки, які ніколи не виконує, що вже точно почне вчитися. І тут чути: «Б6»! «Мимо», – подумали 29 студентів і тільки один «щасливчик» потопленим човником суне до викладача, прокручуючи в голові всі нехороші слова, і з розумним обличчям виходить на нерівний бій. Таку закономірність я називаю законом «Всесвітнього «западла». Один раз на тиждень тебе обов’язково мають спитати те, чого ти зовсім не знаєш або знаєш дуже погано. Далі події можуть розвиватися двома способами: коротким і довгим.

Короткий спосіб: після трьох хвилин формування незв’язних речень або мовчанки нашого студента відправляють на місце з оцінкою, яка має форму або штахетини, або шиї лебедя.

Другий спосіб (оптимістичний або «лапшування»): викладач запитує студента, той згадує своє буття за останній місяць, зміст усіх пар, на яких він був присутній, і видає так званий «потік свідомості». Але тут є одна «зацвяхівочка»: цей спосіб діє тільки на тих парах, де можна побалакати, на точних науках він швидко перетворюється на перший (короткий).

Студенти з погано розвиненим зв’язним мовленням найчастіше отримують трійку і пливуть на своє місце. А от індивіди з добре розвиненим потоком думки (цей потік в деяких культурах називають підвішеним язиком) найчастіше отримують четвірку і майже переможцями гордо йдуть на своє місце. Пізніше в їхніх головах навіть зароджується думка: «А чому не 5? Я ж усе добре сказав!»

Одного разу я дивився мультфільм, де було сказано, що воїн Дракона може рік живитися краплею роси й енергією Всесвіту. Цікавий факт: студент – не воїн Дракона. Особливо в четвер увечері, коли в його кишенях дмуть мусони, а в холодильнику не має навіть миші на петлі, тому що її з’їли ще зранку (J)… Жарт! У студентських квартирах чи гуртожитках зовсім немає гризунів, з тієї причини, чому немає собак у Кореї (J).

У першій половині п’ятниці студент не проявляє ніякої активності, важко сидить на парах, дивлячись на викладача, як баран на нові ворота (народна мудрість). Але варто пролунати дзвінку на останній парі, як у студента відкривається друге дихання! Я його називаю «жагою халяви». Натовп виривається з аудиторій і прямує до виходу. У таких випадках слід знати правила порятунку від студентського натовпу:

  • Ніколи не стійте біля дверей аудиторій в п’ятницю наприкінці четвертої пари: розчавлять і не почують.
  • Коли ви побачили натовп, який біжить на вас, і немає місця, де можна сховатися — притуліться до стіни й злийтеся з нею. Єдині, хто можуть протистояти цій кориді, – це директори навчальних закладів. Якщо ви не директор – не показуйте свого носа.

 Останнім етапом студентського робочого тижня є подорож додому. Для більшості людей основними ознаками п’ятниці є великі скупчення на автобусних зупинках. Студент із «заначки» дістає останні, заздалегідь пораховані гроші, і оплачує собі поїздку до омріяного дому. Навіть той факт, що сидіти будуть тільки обрані, мало кому псує настрій. Усі вже давно думками вдома (приблизно з вечора середи), а попереду на них чекає 2 дні життя в студентському раю…!

Михайло ДАНЮК,

студент Чортківського державного медичного коледжу.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини