Ніколи не думала, що колись ділитимуся проблемою із читачами газети, але біда змусила. Вже кілька місяців переймаюся сімейними складнощами і так бракує мудрої жіночої поради. Може, шанувальниці «Калини» щось мені підкажуть у непростій ситуації.
Ще не так давно я дякувала Богу за свою родину: коханий чоловік, двоє здорових діток, своя квартира. Чого ще треба? Але незадовго після народження сина мій Володя змінив роботу. Я і тому була рада, бо зарплатня хоч і не набагато, але трохи більша. Та щастя моє тривало недовго. Чоловік раптово змінився. То ні з того ні з сього почне бурчати, що йому обрид суп і не смакують котлети. Або ж сяде перед телевізором і зітхає, що нормальні люди їдуть відпочивають за кордон, а не засмагають на березі сільської річки. Згодом й узагалі почав зганяти злість на дітях: то малий забагато вередує, то доця іграшки порозкидала.
Раніше за Володею я подібного не помічала. Може, ідеальним чоловіком і батьком він не був (та чи існують у природі ті бездоганні «половинки»?), але намагався допомагати в побуті та з малечею. Звісно, вечерю Володя мені не готував і каву у ліжко не приносив, та міг заколисати сина, вивести доньку на прогулянку, вимити посуд, у магазин піти. Але тепер у нього на всі прохання одна відповідь: «Я стомився, і так зарплатню до хати приношу, а ти, попри те, що тільки з малими вдома бавишся, ще мене всякими справами навантажуєш». Одним словом, коханого я не впізнавала.
Аж через деякий час мені трохи розвиднілося в очах. На роботі у Володі є колега Степан. Майже рік як розлучений. Із розмов з чоловіком поступово дізналася, що він покинув жінку з дитиною, бо дружина протестувала проти його безкінечних походеньок, залучала до праці по господарству. Зрозуміло, що новоспечений холостяк почав вчити розуму мого судженого за звичним сценарієм. Бо ж раніше я від Володі не чула висловів «жіноча робота», «то твої діти», «не мої проблеми». Я відчуваю, що ми з чоловіком завдяки Степановим настановам стрімко віддаляємося одне від одного. А як видряпатися із цієї жахливої ситуації, просто уявлення не маю.
Боюся, що благовірний прослухає ще кілька «уроків» від «люб’язного» колеги і тоді скаже щось на кшталт «Я йду від тебе, бо жінка моєї мрії повинна мати фігуру моделі, записник із тисячею екзотичних кулінарних рецептів і вміти витирати пил самим поглядом». Як мені не втратити чоловіка і батька своїх дітей?
НАТАЛЯ
м. Кременець
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте