Багатолітній керівник Борщівської районної фізкультурно-спортивної організації Григорій Олійник рік тому відійшов у вічність. І зовсім не важливо, як у ті чи інші часи йменувалася його посада — завідуючий відділом фізичної культури і спорту райдержадміністрації чи завідуючий відділом сім’ї, молоді та спорту: всі в районі знали, що Григорій Степанович на своєму місці і жодні, такі звичні для останніх десяти-п’ятнадцяти років, політичні потрясіння не могли похитнути авторитету людини, яка справді була на своєму місці.
Добравшись минулої суботи, 7 листопада, за дві години з Тернополя до Борщева, ми з головою Тернопільського обласного ФСТ «Колос» Георгієм Гунтіком і першим заступником голови обласного відділення НОКу України Віталієм Ігнатенком не могли не зауважити: родина давнього друга і товариша, який так рано осиротив своїх сина Віктора і доньку Оксану, вже із самого ранку дуже переживала за організацію волейбольних змагань пам’яті першої річниці смерті їхнього тата.
Рідний брат і дядько, Іван Степанович Олійник, діставши з автівки кубок, переживав, аби в чудовому для турнірів волейболістів спортивному залі агротехнічного коледжу не було зимно для майстрів гри над сіткою. Все ж таки нинішні драконівські тарифи всіх змушують пам’ятати про економію. А Віктор, вибачившись, що за рік так і не заглянув у гості до офісу «Вільного життя плюс», куди за життя батька регулярно навідувався до його товариша, зізнався, що пекучі рани від утрати в них із сестрою погано зарубцьовуються. Хоча обоє і розуміють, що життя не повинно зупинятися. Він уже дванадцятий рік мешкає і працює в Тернополі, Оксана трудиться у відділі культури Борщівської райдержадміністрації, має і кілька годин уроків у школі.
А після приходу ветерана спорту Борщівщини, наставника Григорія Олійника Якова Кубея, всі, відвернувшись на кілька миттєвостей від сумних спогадів, вирішили, що змагання і справді час розпочинати. Причому, не міжрайонні, як запланували організатори від НОКу України, сільського товариства «Колос» і райдержадміністрації, а відразу — міжобласні. Адже пом’янути Григорія Степановича прибули не лише місцевий «Збруч», колективи з Теребовлі і Тернопільського національного економічного університету, але й аматорська команда з Чемерівців на Хмельниччині. Відразу всі вирішили, що турнір, який планують зробити традиційним, для «галочки» не проводитимуть. Кожен поміряється силами з кожним.
Віддавши шану Людині з великої літери, потім і на волейбольному майданчику продемонстрували, завдяки чому Григорій Степанович присвятив фізичній культурі і спорту все своє свідоме життя. Щирі і теплі слова про Григорія Олійника сказали також заступник голови райдержадміністрації Микола Будзінський, виконуючий обов’язки керівника сектору сім’ї, молоді і спорту райдержадміністрації Микола Твориш, ректор Подільського ДАТУ Володимир Іванишин, керівник Борщівського агротехколеджу Ярослав Козій.
Підопічні Віктора Туркули з ТНЕУ, які готуються до студентської першості України, увійдуть до історії як перші переможці турніру, який планують зробити традиційним. Титул віце-чемпіонів вибороли господарі майданчика, третє місце — команда з Теребовлі.
На фото: миттєвості першого волейбольного турніру серед чоловіків пам’яті Григорія Олійника.
Фото автора і Миколи Твориша