Вільне життя

Пазурі для шпаргалок

Мав честь проїхатися ото на тижні в маршрутці по посвідченню. Шофер, правда, на мене злосно косився, перш ніж дозволив всістися на кріслі. То я, аби не мозолити хлопаці очі, пошкандибав аж на останнє сидіння.

Вмостився біля вікна. Навпроти сиділо два студенти, з папочками в руках, про щось балакали. А перед ними крутилося дівча. Я спершу ніц дивного в ній не помітив. Але як глипнув на її червону торбу, яка звисала зо сидіння, то не міг не помітити на пальцях, які стискали ручку, довжелезні пазюрики, вифарбувані в рожевий колір. Люди, вже скілько’м жию, але таких не видів. Я як приїхав додому, то взяв лінійку і давай прикидати, скілько би то сантиметрів оте добро мало. Я так порахував, жи мало би бути або штири або п’ять. І мені тої дитини стало шкода. Як то ж можна ложку до писка взяти, як то можна ручку загребти? Я вже не кажу їсти зварити чи щось мамі на господарці помогти.

Але якби такво добре подумати й насмілитися, то можна навіть із таких пазурів мати толк. Ото подумайте: пішла в інститут іспит складати, шпаргалку під пазурі запхала чи навіть на них зі звороту написала — і ніякий викладач би не додумався злапати дитину на списуванні. А на кухні отому «причандаллю» ціни не було би. Ото підгострив з одного боку кігтика — і огірочка нарізав. Тільки шух-шух — і готово. Другим пазурчиком помідору розчетвертував. Я ж не кажу капусту сікти, а щось тільки таке м’ягоньке і легоньке. І замість видельця можна пазурики використовувати. Ото насилив сардельку, цибульку — і в писок. Насилив кавальчик сала і шматочок хліба — та й гам-гам. А що? Тілько не забувайте пазурі мити і гострити.

Ото згадав я студентів, аж мені під руки потрапив студентський пиріг від пані Валентини Остапчук із села Лідихова Кременецького району. То я собі подумав, що ще й пляцки можна тими пазуриками різати. А чого б і ні? Ось вам рецепт, а далі дасться чути.

Берете два яйця, збиваєте зі шклянкою цукру. Додаєте шклянку кефіру або рідкої сметани, чайну ложку соди, погашеної оцтом. Все вимішуєте. Досипаєте муки, аби тісто було густе, але лилося. Дві третіх тіста вилити в бляшку, зверху накидати чи яблука, порізані кубиками, чи малину, сливи, порічки (як маєте їх замороженими), посипати цукром і корицею. Заляти рештою тіста і покласти в духовку на півгодини.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини