Вільне життя

Присвячено кременецькій «Просвіті»

Наприкінці 2015 року в Почаєві відбулося виїзне засідання Кременецького районного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта», присвячене 147-й річниці товариства. Три години промайнули на одному диханні — настільки цікаво, глибоко і з любов’ю провела це дійство Лілія Адамівна Следзінська — голова районного об’єднання «Просвіти».

«Просвіта» на Крем’янеччині розгорнула свою активну діяльність улітку 1918 року за часів гетьманату. Першим кроком діяльності була організація бібліотек та читалень.

У Крем’янці стараннями Бориса Козубського (народився 19.02.1886 р., а загинув 17.02.1953 р. у мордовських таборах) з’явилася українська книгарня — одна з найбільших на Волині.

Борис Миколайович упродовж 10 років керував місцевою «Просвітою». Її читальні та бібліотеки поповнювалися книжками українських письменників, «Малим Кобзарем» Тараса Шевченка, виданим за сприяння Козубського 1922 року в Крем’янці у друкарні братів Юзефових.

Директором книгарні «Просвіти» був Роман Бжеський. У звіті про перевірку роботи книгарні дано високу оцінку Бжеському. Зокрема, відзначається, що він «…людина тямуща, а передовсім любить книжку і уміє книжку продати».

Довголітнім секретарем повітової управи «Просвіти» у Крем’янці був Олександр Лук’янович Вітенко (14.09.1893 р. —16.12.1973 р.) — бухгалтер, канцелярист, краєзнавець, фольклорист.

У 20-х роках ХХ ст. «Просвіта» передбачала відновлення передвоєнних та створення нових філій і читалень, організацію народних театрів, хорів, просвітніх гуртків, фахових шкіл, пропагування діяльності товариства. Одним із його важливих завдань було щорічне вшанування пам’яті Т. Шевченка.

Товариство «Просвіта» в Почаєві засноване у 1922 році. Вся його діяльність пов’язана з іменем Семена Жука — громадсько-політичного діяча, вчителя, депутата до сейму, лідера УСРП, директора банку, публіциста. Він на велосипеді об’їхав усі понад 200 сіл повіту, де організовував осередки «Просвіти».

Багато відомо про бережецьку «Просвіту» завдяки світлинам із родинного альбому Лілії Следзінської, адже її мама, Віра Білобородова, була однією з найактивніших просвітянок. Бережецька «Просвіта» запрацювала в 1921 році, головою товариства був обраний Михайло Семенюк і на цьому поприщі залишався до кінця його існування.

Активними просвітянами були Анастасій Семенюк — режисер аматорського гуртка, Антін Семенюк — молодший брат Михайла та Анастасія. Він узяв активну участь у будівництві храму Святого Юрія Переможця на Вірлі, переславши чимало грошей в Україну з-за кордону. Анна Семенюк — членкиня «Просвіти» від часу її заснування. Особливо активною була в аматорському театральному гуртку і в хорі під керівництвом сотника армії УНР Івана Романченка. Віра та Антон Білобородові — неперевершені танцюристи, співаки й аматори театрального гуртка. А ще активними просвітянами були Павло Гурник, Юхим Нікітюк, Анна Гурник, Олекса Шпак — він сам собі вишив сорочку. Його портрет експонується в музеї «Просвіти» в Крем’янці. Аматорський гурток бережецької «Просвіти» мав славу одного з найкращих у повіті.

У селі Горинка філія «Просвіти» була організована в 1928 році. Голова — Петро Ящук. Просвітяни: Іван Козицький, Яків Клевач, Степан Комар, Іван Шайда, Петро Баханчук, Григорій Голуб, Микола Гетманчук, Пилип Шайда — фундатор бібліотеки кременецької «Просвіти» сьогодні. А ще — Варвара Грень, авторка трьох збірок поезій.

Головою осередку «Просвіти» у Великих Млинівцях був Ілля Терновий. На його честь на будинку сільської бібліотеки встановлено пам’ятну дошку. Активні просвітяни в минулому — Арсеній Ярмолюк (під час служби в армії замордований як націоналіст), Дмитро Терновий (засуджений на 25 років сталінських таборів смерті, вижив, повернувся додому), Ксенія Соколовська (каторжанка, була ув’язнена на 20 років), Олександр Якимович (воїн УПА), Ольга Тернова (мати новітнього голови «Просвіти» в селі Мирослава Лукащука. Її доля трагічна)…

Філія «Просвіти» під назвою «Читальня» організувалась у Куликові в 1936 році. Головою був Дмитро Соломон (1911—2005 рр.) Василь Притолюк був першим заступником голови. Його хата, де містилася бібліотека і збиралися просвітяни, збереглась до останніх років.

Також просвітянами «Читальні» були Семен Лукащук — другий заступник голови, Анатолій Лукащук, Іван Бичковський (був дяком у церкві Дунаєва), Тетяна Бичковська, Надія Соломон, Софроній Соломон, Іван Батинчук, Олександр Юр’єв, Теодось Капінос — прадід Сашка Капіноса, Петро Соломон — учасник визвольних змагань, політв’язень сталінських таборів, був засуджений на 25 років каторги і на 5 років позбавлений прав.

Упродовж кількох років товариством у Білокриниці керував Антон Поліщук (1899—1942 рр.) Надія Тивонюк передала до музею «Просвіти» світлину, на якій зображено найактивніших просвітян села. Серед них — голова «Просвіти» і священик Бриних. Мабуть, багато з них під час визвольних змагань увійшли до сотні Павла Гарячого.

В Якимівцях Кременецького повіту (тепер Лановецький район) організував «Просвіту» отець Іван Собко. Він був головою товариства до 1936 року. Тут працювали читальня, хор і театральний гурток. Режисером гуртка був Йосип Кухар. Цих людей у селі називали відродженцями.

…Під час дійства просвітянин села Куликів Петро Соломон прочитав поезії Володимира Самійленка. Наталя Капінос-Каняєва виконала під гітару Героя України Сашка Капіноса його улюблені пісні. Голова Тернопільського районного об’єднання «Просвіти» Казимир Ярема привітав присутніх віршами Василя Ярмуша та грою на сопілці. Збірку віршів поета-шістдесятника, яка вийшла за його сприяння, він подарував кременецькій і почаївській «Просвіті».

Богдан ГОЛОВИН,
почесний член «Просвіти»
ім. Т. Шевченка, почесний голова Тернопільського обласного товариства «Просвіта», заслужений працівник освіти України.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини