Вільне життя

Сяйво різдвяної зірки

kutya

Свято народження Сина Божого особливо багате своїми звичаями і традиціями в Україні. Воно зберегло колорит наших пращурів з дохристиянської доби, наповнивши обрядові дійства євангельським змістом.

А починається це велике і величне свято Різдва Христового з Святвечора . У цей час стоїть така урочиста благоговійна тиша, що чути навіть, як тремтливо потріскує велика біла свічка — символ Вифлеємської зорі. Все оповито серпанком таємничості. Батько заносить до хати дідуха і вітає всю родину з Різдвом традиційним віншуванням: «Віншую вас цими святами Рождеством Христовим, щоб ми сі свята в здоров’ї і щасті пересвяткували і других свят дочекали і так з року на рік, доки нам Господь призначив вік»…

Діти у цей вечір чемні та слухняні, як ніколи, а дорослі випромінюють тиху радість і святковість та кожним словом стараються приголубити одне одного, а особливо діточок, бо народився Той, хто любов’ю ввійшов у кожне серце.

За традицією на столі у цей вечір мають бути пучечки сіна під обрусом, а в чотирьох кутах столу головки часнику і сіль посередині. Бо часник — символ родючості і здоров’я, а сіль вказує на внутрішню суть людини, сіно ж символізує теплоту і спокій, родинне гніздо .А після вечері на столі залишають кутю та ложки, — щоб змогли повечеряти і ті ,хто вже пішов за межу життя. Адже у Господа ніхто не забутий і ніщо не забуто . У Господа всі живі.

Ця свята ніч світла радістю і особлива тим, що подарувала світові Спасителя. Після Вечері починається колядне дійство. Першою іде коляда над колядами — «Бог Предвічний». Мелодія коляди лине плавно й урочисто, розлого й легко. Тому-то Іван Франко про цю коляду писав так гарно й зворушливо: «Найкращою з усіх наших пісень церковних я вважаю звісну коляду «Бог Предвічний». Се правдива перла поміж нашими піснями церковними». Поволі променіє свята вечірня свічка, вже й за північ береться, і скоро перші півні запіють ,а люди співають оду народження Христовому.

Світанок морозом рипить під ногами і щипає за щоки, але християни дружно й урочисто поспішають до Божого храму, де їх чекає святкова Літургія, краса прибраної церкви і піднесення таке, що хочеться молитися, колядувати і щиро дякувати Богові за таку велику ласку, яку народженням

Ісуса Хреста, зіслав на землю.
Приходить з неба Божий Син,
Радіймо нині, люди,
І дзвін гучний в церквах дзвенить,
Що муки вже не буде,

— пише у своїх поетичних рядках Марія Мазурик .І ці щирі слова торкаються кожного серця і надихають до великої любові, яка очищає думки та почуття. У цей величний день діти йдуть від хати до хати, щоб сповістити веселу новину про народження Ісуса і повіншувати всіх здоров’ям, щастям та згодою у сім’ї.

Різдво — це завжди щастя, радість та любов, бо приходить до нас три празники в гості, які возвеличують Сина Божого. Серце радіє, душа світліє та наповнюється Господньою ласкою.

Леся ЦЮРПІТА,
учениця 11 класу Голгочаської ЗОШ І-ІІІ ст.
учасниця літературно-творчого гуртка «Словограй».

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини