Вільне життя

Щасливий перстень

Мама кашляла всю ніч. А Галя всю ніч не зімкнула очей: де взяти гроші на ліки? Всі заощадження витрачені, позичила вже у всіх, у кого могла.

Вчора фельдшерка сказала, що не варто викидати гроші на вітер, на похорон треба збирати… Галя ж не могла не рятувати маму, билася, як риба об лід. «Не поможе, — думала, — то не поможе, але совість буде чиста, що все можливе для найріднішої людини зробила».

Під ранок мама заснула, а Галя спроквола вийшла на подвір’я відкидати сніг. Морозяне повітря привело її до тями, думки знову обсіли голову. І раптом жінка згадала про перстень. Той, бабусин, який вона передала мамі, а мама їй — Галині. Колись, у війну, бабуся допомогла врятуватися єврейському хлопчикові. Його матір перед тим, як її з усіма євреями мали вивезти, дала рятівниці своєї дитини красивий перстень. Сказала, що він — оберіг жіночої долі, дарує щасливе кохання, радісне материнство.

Бабуся і справді щасливо вийшла заміж та прожила гарне життя. Бог благословив її чотирма синами і донькою Марією. Коли Марія почала дівувати, матір передала перстень їй — на добру долю. І на цю долю справді було гріх нарікати. Маріїн чоловік, Галин тато, був порядною людиною, гарним батьком, господарем. Жили вони за ним, як за кам’яною стіною. Важка недуга скосила батька в 65 — і матір почала сохнути за ним, хворіти. Ні до сина Олександра, ні до дочки Галі переїжджати не захотіла. Тож Галина переїхала до неї. За дітей дуже не переживала, бо вже дорослі. Та й чоловіка мала доброго, могла на нього покластися.

Не раз думала, що й справді той єврейський перстень оберігає жінок в їхній родині, привертає до них щастя. Галя теж мала дочку й збиралася передати перстень їй. Бо так колись вирішила бабуся, щоби він переходив від матері до дочки по родині. А як не дасть кому Господь дочки, то до невістки.

…Галя швиденько побігла до сусідки, щоби та приглянула за мамою, і почала збиратися на автобус. Вона вирішила продати перстень. Ще не знала, кому, як, але їй дуже були потрібні гроші на ліки. Щойно переступила поріг квартири, почала телефонувати подругам, а вже за дві години несла сімейну реліквію до антиквара.

…Минула зима. Потягнулися до сонечка тугенькі бруньки. Галя білила перед Великоднем батьківську хату, а Марія сиділа на осонні й вишивала. Весна і її повернула до життя. Ось, внучка заміж скоро виходить, рушничок весільний бабуся готує… Хто б міг подумати, що дочекає благословляти до вінця свою Катрусю. На третій день свят призначили заручини. Кажуть, хлопець такий гарний. Тільки б Господь і Катрусі послав добру жіночу долю, бо нема для жінки більшого щастя, як добрий чоловік і здорові, гарні діти. Так тепло думала собі Марія про родину, про дітей і світлими думками мережила біле полотно.

На заручинах зібралися всі найрідніші люди. Наречений подарував квіти Катрусиним бабусі й матері. Гречно попросив руки коханої і простягнув їй високу білу троянду, на стрункому стеблі якої аж попід самою квіткою красувався… їхній родинний перстень-оберіг. Марія спершу подумала, що то її поганий зір підводить. Але глянула на Галину — і помітила спантеличений погляд дочки. Катруся теж розгублено й здивовано дивилася на окільцьовану троянду. Усі ж вони бачили раніше цей перстень, милувалися ним, одягали на свята, не раз згадували історію, пов’язану з його появою в родині. Коли Катруся бережно зняла подарунок, а наречений одягнув каблучку на її пальчик, ніхто вже не сумнівався — це він.

Того ж вечора Галина розповіла рідним, чому і як продала перстень. А майбутній Катрусин чоловік Олег розказав, як шукав для нареченої особливу каблучку й довго не знаходив. Знайомі звели його зі старим антикваром. Роздивляючись запропоновані коштовності, хлопець помітив один дуже цікавий перстень і раптом зрозумів: саме він має прикрашати руку його обраниці. Антиквар неохоче розлучався з коштовністю, та Олег пропонував великі гроші. А ще було видно, як сильно він любить дівчину, для котрої вибрав цю прикрасу.

…І плакали жінки, і сміялися, і обнімалися. І вірили, й не вірили, що все це відбувається насправді. Не тямила себе від щастя Галина. Бо ж перстень, який врятував її маму, повернувся до Катрусі, щоби зробити її щасливою в подружжі. А в тому, що дочка таки буде щасливою, Галя не сумнівалася.

Мирослав САЛКО

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини