Вільне життя

Кому служити — наш вибір

Святе Письмо навчає: «Усякий бо дім хтось будує, а Той хто все збудував — То Бог» (Євр. 3:64). Тобто, Бог — Творець Всесвіту. Із самого початку у ньому панувала гармонія і довершеність, щастя було нормою для всіх його жителів. Небесні творіння, радіючи, визнавали Бога Верховним Керманичем, а також Творцем усього, восхваляли і оспівували Його.

Визнання і поклоніння Богу було добровільним, оскільки небожителі були істотами вільними і плодами любові Бога. Але любов не може існувати там, де нема свободи. Тому можливість любити чи цуратися Бога, служити Йому чи відкидати Його, творити добро чи зло було складовою частиною досконалого світу. Досконалий Всесвіт вимагав свободи, а свобода передбачала можливість вибору між двома чи більше варіантами.

Мені можуть дорікнути, що, мовляв, «Бог створив зло». Ні, і ще раз ні, тому що зло — не просто одна із можливостей вчинку, зло — повстання проти принципів добра, це обдумане рішення. На жаль, таке рішення прийняв Люцифер, один із наймогутніших ангелів Всесвіту.

Наша віра в Бога мусить грунтуватись на Слові Божому, а де немає Слова і обітниці Божої, там не може бути правдивої віри, а лише забобони та плоди людської уяви. Перш ніж визнати щось за Божественну істину, ми повинні переконатися, що це узгоджується з Біблією (Дії 17:11). З іншого боку, ми маємо беззастережно приймати все, чого навчає Слово Боже, навіть якщо ми не здатні збагнути Його своїм розумом. Через те, що віра грунтується на Біблії, необхідно намагатися пізнати те, чого вона навчає. Адже «віра приходить через слухання, а слухання — через слово Христове» (Рим. 10:17). Ми мусимо не лише знати біблійні вчення, а й також визнавати їхню правдивість. Жодна людина не може покладатись на те, що вона не вважає правдою — істиною. А такою істиною є Слово Боже.

Отже, вірити в Бога означає покладатися на Нього («А я покладаю надію на Тебе, Господи, я кажу: «Ти — мій Бог» (Пс. 30:14), довірятися Йому в усьому, бути впевненим, що Він дотримається всіх своїх обітниць і допоможе нам у кожній потребі. Таким чином, віра є не просто знанням біблійних фактів та істин, але чимось більшим. Це присутня у серці непорушна надія на Бога та Його обітниці. Там, де немає Божої обітниці, немає також і віри. З цієї причини демони не можуть мати правдивої віри в Бога, бо вони не отримали жодної обіцянки щодо їх спасіння та допомоги.

Люди, знають вони те, чи не знають, покликані стати ангелами і про це вчить Сам Господь: «Бо у воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі… (Мт. 22:30). Божі ангели пильнують за нами, коли ми ходимо «Божими шляхами», а не тоді, коли ми звертаємо на манівці, що ведуть до гріха. Врешті решт вони перенесуть наші душі на Небеса, про що свідчить Євангеліє від Луки (16:22): «Та ось сталося, що вбогий помер — і на Авраамове лоно віднесли його Анголи». Коли б Господь відкрив нам очі, ми були б здивовані, побачивши, яких сильних охоронців поставив він довкола нас. Могутні ангели Божі наглядають за нами. Яка це втіха для нас!

Запитаєте: Христос переміг диявола, але його доступ до людини продовжується. Чому? Чому не закритий сатана в своєму пеклі? А тому що люди ще вибирають, кому служити, а для того, щоб мати вибір, потрібно мати більше, ніж одну пропозицію. Тому Бог пропонує Себе, а диявол — себе, а «кому служити» — вибирає людина. Пекло приготовлене для сатани, але його «осягнуть» і ті, що йому служать, і буде «там плач і скрегіт зубів» (Мт. 8:12). А праведники будуть з Богом. Амінь!

о. Василь ЮЗЬВАК

с. Бабинці Борщівського району

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини