Вільне життя

Писки бити — не пироги варити

7001

Кілько то потіхи народ дістає, як видит, же між собою депутати чи міністри сі луплят… Потім тілько й чуєш: «А той тому як всадив!», «А той того як вмастив!», «А той тому як заїхав!»

Воно то смішно, ми би й самі не їдного за барки взєли і добряче «обцілували», аби знав, як красти і махлювати. Бо їм що — писки потовчут і далі своє роблят. Я ще не чув, жеби після бійки хтось перестав корупційов сі займати чи схеми прокручувати. А ви чули? Во-во!

То означає, же нам тре менше тішитисі за чиїсь розбиті писки і порвані гудзіки. Во як наш тернопільський депутат Яценюка по парламенті носив, то всі тілько за їдним місцьом прем’єра слідкували. Но мало кому в очі впав костюм з тою червоною шматою-підкладкою. Якбисьте, люди, знали, кілько таке добро коштує і чиє воно, то «танці» були би не в голові. Ви си такий костюм навіть на весіллє би не змогли купити.

Я во шо ше думаю: ну, добре товчутьсі, а уявіть, якби коло операційного столичка дохтори писки їден другому товкли? Чи їден повар за другим бігав? А тим часом слабий операції би не дочекавсі, а в плитці пляцок згорів. Дуже було би смішно від такого? Здоровля нинька ой яке дороге, а на продуктах тре помалу економити, бо з кожним днем всьо веселіше жити стає.

Так що тішитисі, особливо нам, нема з чого. Держава до ручки докочується, а тамка то фляшки їдне другому об голову розбивают, то матюками обмінюютьсі. Хто ж розгрібати тоті завали буде, га?

Зарізав он сусід свиню і тих кілька курок, бо вже зерно йому сі скінчило, а купувати дорого. Каже: я ліпше на базарі баньку олії куплю і буду мав чистий спокій, менше грошей витрачу, бо ні за газ не вистачає заплатити, ні за світло, а тутка зима і слабості — грипи, кашлі. То я си в него прикупив капку мнєса на свята. Трошка можна запекти, а зо жменьки насмажити пиріжків.

Я тісто роблю на кефірі: у шклянці квасного молока розчинити пів чайної лижки поташу, додати стілько ж солі і шклянку перегрітого сиру, всипати дві шклянки муки, а як тре — то і більше, як на вареники. Наробити великі катульки, розкачати. Мнєсо перед тим тре зварити. На відварі можна зупу зрихтувати чи борщик, а мнєсо перемеліт, поперчіт, посоліт і по ложці викладіт на розкачане тісто. Защіпіт — і на пательню. Жарте з обох боків, але накрийте пательню кришкою, тоди шкоринка м’якша буде та й олія сі не випарує, бо нинька її виробники так халтурат, же кілько би не вляв, а на дні за кілька хвилин тілько трошка її сі лишає.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини