Вільне життя

Презентація чи репрезентація?

Останнім часом на сторінках української преси, у професійному писемному та усному мовленні почали широко вживати дієслово презентувати і утворений від нього дієприкметник презентований зі значенням, відмінним від того, з яким вони узвичаєні в українській мові.


Ще не так давно в одинадцятитомному «Словникові української мови» презентувати тлумачилося тільки як фінансовий термін «пред’явлення грошового документа до виплати», а презентант — як його пред’явник. Обидва іменники споріднені з латинським praesento — «передаю, вручаю», звідси й відоме презент — «подарунок»: Оце презент. А я, по правді кажучи, й не сподівався. — Знали, чим заманити, — книгами… — обняв Тарас господаря (Вас. Шевчук). Пан Войський не візьме того собі у гнів, як персня я йому уклінно презентую (М. Рильський). Як зазначає відомий мовознавець Катерина Городенська, згодом воно розширило свою сполучуваність з іменниками, серед яких книжка, видання, кінофільм, виставка тощо, унаслідок чого в нього розвинулося теперішнє нове значення. Цей іменник почали активно використовувати в культурному та науковому житті України для найменування публічних зібрань, присвячених ознайомленню з чимось новим, інформуванню про новий важливий здобуток, представленню чогось новоствореного. Напр.: Відбулася і презентація українського кіноархіву — Національного центру Олександра Довженка.

Хоч презентація і репрезентація мають латинські корені (пор. від лат. representatio — «наочне зображення», praesento — «передаю», «вручаю»), але вони не рівнозначні. Слова репрезентувати, репрезентант, репрезентантка були відомі в українській літературній мові XIX і початку XX століть. Знаходимо їх у творах М. Коцюбинського, О. Кобилянської, Г. Хоткевича, І. Франка, Б. Грінченка, М. Драгоманова, В. Еллана. Репрезентувати уживають в українській мові зі значенням «бути представником кого-, чого-небудь і від когось, чогось; представляти; бути виразником якихось поглядів», наприклад: Літературна мова, мова школи, церкви, уряду і письменства робиться справді репрезентанткою національної єдності (І. Франко); Признай по щирості, Олексо, він є добрим репрезентантом своєї народності (О. Кобилянська).

Очевидно, під впливом поширених тепер презентацій плутають дієслова і замість репрезентувати (представляти) вживають часом презентувати, напр.: Творчість художника презентувала тогочасне образотворче мистецтво (треба: репрезентувала). Порівняймо правильне слововживання: збірка репрезентує українську книжку на міжнародній виставці; газета репрезентує інтереси дебютантів; гідно репрезентувати свою країну; виставлені полотна репрезентують сорокарічну творчу роботу митця. Частіше це дієслово вимагає після себе знахідного відмінка (кого? що?), але вживається також із давальним, подібно до дієслова представляти (кого — що, кому — чому?). Напр.: Народ виділяє з-посеред себе здібніших людей, які репрезентують його іншим народам, світові (Р. Іваничук).

Отже, в сучасній українській літературній мові дієслова презентувати і репрезентувати, дієприкметники презентований і репрезентований, іменники презентація і репрезентація розрізняються за своїми значеннями, тому не можуть бути взаємозамінними.

Вікторія ОСІПОВА,
літературний редактор «ВЖ плюс».

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини