Вільне життя

Супроти України заодно Москва і Ватикан

Напевно, немає сфери,  в якій би Росія не воювала нині проти України. Тут і військова агресія, і економічні війни, і дипломатичні випади, і шалена пропагандистська кампанія. Це у всіх на устах. А от про ще одну арену антиукраїнської навали сусідньої держави — духовну — пишуть і говорять значно менше, хоч там війна ще запекліша. І Росія її виграє. Бо якщо політична Європа і світ назагал на українському боці, то релігійна, під тиском Російської православної церкви, стає на бік агресора.


Так, усередині грудня синод Болгарської православної церкви прийняв звернення  до Президента України з проханням захистити права УПЦ Московського патріархату та «убезпечити» її від захоплення храмів й інших форм силового чи інформаційного тиску. У документі, підписаному Патріархом Болгарським Неофітом, висловлюється «стурбованість розвитком ситуації у релігійній площині Української держави» та занепокоєння «спробою відібрати Свято-Успенську Києво-Печерську та Почаївську лаври від канонічної церкви на користь невизнаної ні однією помісною православною церквою світу УПЦ Київського патріархату». За цією термінологією неважко здогадатися, звідки вітер віє і під чию диктовку писалось це звернення. Не знаю, що відповів Петро Порошенко синоду БПЦ, але в соцмережах розповсюджено звернення архієпископа Сімферопольського і Кримського УПЦ Київського патріархату Климента до Болгарського Патріарха. Він дивується, що Патріарх Неофіт взявся захищати вірян Московського патріархату, яких начебто притісняють в Україні, і при тому жодним словом не обмовився про реальні гоніння на православних українців Київського патріархату в Криму. «Коли я благав і просив світове суспільство, ієрархів православних церков світу захистити віруючих Кримської єпархії УПЦ КП — де тоді були ваша християнська любов і співстраждання?» — запитує архієпископ Сімферопольський і Кримський.

Владика Климент сам болгарин, походить із давнього роду Пейчевих, що оселився в Криму з другої половини ХІХ століття. Це, вважає, дає йому право звернутися до Болгарського Патріарха і, зокрема, нагадати йому, що Болгарська православна церква після самостійного проголошення автокефалії та відділення від Константинопольської церкви упродовж 75 років теж вважалася «схизматичною» і Константинополь теж звинувачував болгар у «захопленні храмів канонічної церкви». На думку керуючого Кримською єпархією УПЦ КП, очільника Болгарської православної церкви просто ввели в оману люди, які інформували його про стан справ в Україні. Кримський владика закликає Болгарського Патріарха звернутися до президента Росії Володимира Путіна та Патріарха Московського Кирила щодо захисту віруючих Кримської єпархії УПЦ КП від переслідувань.

Чи почує Болгарський Патріарх свого українського земляка, чи й далі буде рупором РПЦ, питання риторичне. Тим часом релігійні експерти вважають, що заява синоду БПЦ — свідчення того, що Московський патріархат «вкрай стурбований фактами переходів громад із його філії УПЦ (МП) в УПЦ КП». За словами фахівця зі світового православ’я і державно-конфесійних стосунків професора Олександра Сагана, Московська патріархія вживає усі можливі засоби впливу на керівництво України, з тим, щоб руками самих українських чиновників фактично зупинити переходи громад. «Закордонний фактор в уявленні московських стратегів — найбільш ефективний. Тому згодом слід очікувати ідентичне звернення від Польської, Чеських земель і Словаччини, Сербської, Американської православних церков, які теж будуть «дуже стурбовані» ситуацією в Україні. Очікується, що будуть підключені й європейські правозахисні організації», — вважає релігійний експерт.

А нещодавно у Шамбезі, передмісті Женеви, відбулося засідання (синаксис) предстоятелів православних церков світу. На ньому було прийняте рішення про проведення Всеправославного собору із 16 по 27 червня. Так-от, даремно сподівались українці, що майбутній собор урешті-решт урегулює надання автокефалії православним церквам: з каталогу тем до розгляду собором виключені питання про процедуру надання автокефалії та про порядок церков у диптихах. Не розглядатиметься на соборі й ситуація в українському православ’ї. Натомість пропонується, приміром, рішення спірного питання між Єрусалимською та Антіохійською церквами з приводу парафії в Катарі. Дивно, як на мене: доля однієї парафії для вселенського православ’я важливіша, ніж ситуація в православній церкві багатомільйонної України, де «канонічна УПЦ (МП)» уже далеко не є більшістю і відтік православного люду від неї тільки зростає. Невже главам православних церков, багато з яких самі проходили тернистий шлях до власної автокефалії, нецікаво розібратись, що ж насправді відбувається в українському православ’ї, і вони так покірно погоджуються з оцінками РПЦ? До слова, синод Української православної церкви Київського патріархату уже звернувся до Вселенського Патріарха Варфоломія з проханням прислати в Україну авторитетну комісію (без участі представників РПЦ) для вивчення реальної ситуації в українському православ’ї, бо «Патріарх Кирило вводить православний світ в оману, зокрема, і в питаннях переходу громад УПЦ (МП) до Київського патріархату». Його виступ у Шамбезі синод УПЦ КП вважає «тенденційним, необ’єктивним, сповненим посиланнями на неіснуючі або однобоко чи спотворено виставлені факти».

Але «розкольники» — не єдині вороги РПЦ в Україні. Невдоволена вона й «уніатами», скаржиться і на них, куди тільки може. Так, у серпні минулого року Патріарх Кирило звернувся до ООН, Ради Європи та ОБСЄ з листом щодо утисків УПЦ (МП). Він, зокрема, нарікав, що «уніати» і «розкольники» наступають на «канонічну віру». Відтак, під час синоду єпископів у Римі, митрополит Російської православної церкви Іларіон Алфеєв звинуватив УГКЦ у розпалюванні громадянської війни в Україні, а греко-католицьке духовенство — у спілкуванні з представниками неканонічних церков. Блаженнійший Святослав в інтерв’ю католицькому медіа після цього синоду зазначив: «Сьогодні для нікого не є секретом, що єдиною канонічною православною церквою в Україні, тобто такою, що перебуває в повноті сопричастя зі світовим православ’ям, є Українська православна церква в єдності з Московським патріархатом. Існують й інші православні церковні спільноти, які в часи незалежності України, у різний час та з різних причин, відлучилися від цього патріархату; їх інші православні церкви вважають неканонічними».

Ця заява викликала подив не лише в православних, а й у багатьох греко-католиків. Натомість відомий релігієзнавець Андрій Юраш закликає ставитися до неї спокійно, мовляв, її зроблено в конкретних обставинах, у Римі, після синоду єпископів, де була дуже різка й провокативна заява митрополита Іларіона Алфеєва, який свідомо спровокував цей конфлікт. В Україні глава УГКЦ цієї заяви не повторював, тому її доцільно вважати продуктом гострої контраверсійної ситуації, яка склалася в Римі. В іншому коментарі той же Андрій Юраш зазначає: «Річ у тім, що УГКЦ, напевно, є не до кінця вільною у своїх висловлюваннях і своїй позиції. Вона є частиною Католицької церкви, частиною католицької спільноти. А світова католицька спільнота, зокрема Ватикан, однозначно декларує своє особливе ставлення до Московського патріархату». Воно, звичайно, так, але Москва уже підхопила на щит заяву блаженнійшого Святослава. Днями отримала анонімного листа з брошурою «Українська православна церква: міфи та реальність», що, вочевидь, вийшла масовим тиражем (жодних вихідних даних на ній нема). Кажуть, що її розносять чи не в кожну хату на Волині. Так-от, у ній стверджується, що єдиною канонічною церквою в Україні є УПЦ (МП), і це визнають навіть очільники інших християнських конфесій. А далі — посилання на згаданий виступ Верховного архієпископа УГКЦ.

Що ж до УПЦ Московського патріархату, то вона, схоже, уже не шукає опори на рідній землі, а всеціло покладається на волю та заступництво Москви. На початку лютого там проходив архієрейський собор РПЦ. Другим доповідачем після Патріарха Кирила був предстоятель УПЦ (МП) митрополит Онуфрій. Він розповідав, як важко живеться його церкві в Україні, через які «гоніння» доводиться їй проходити. А напередодні собору в храмі Христа Спасителя вшановували предстоятеля РПЦ з нагоди сьомої річниці його інтронізації. Так-от, від імені членів синоду РПЦ вітальну промову Кирилові виголошував митрополит Онуфрій і дякував Богу за «нашого великого владику та отця». Три єпископи УПЦ (МП) отримали від глави РПЦ нагороди — «за старанні труди на благо церкви». Серед них і митрополит Тернопільський і Кременецький Сергій (Генсицький), його нагороджено орденом святого благовірного князя Даниїла Московського I ступеня. А дехто ще й досі твердить, що УПЦ (МП) — самостійна в управлінні церква, що з РПЦ у неї лише духовне єднання. Реалії свідчать зовсім про інше.

Як бачимо, Москва — державна і церковна — не залишає нас у спокої. Не без її відома митрополит Онуфрій уже заборонив використання української мови в богослужіннях у підпорядкованих йому церквах та почергові відправи в них. Мовляв, канони не дозволяють. Україна або згуртується і вистоїть у цій борні, або її поглине московський морок. Третього не бачу.

Ганна ЯСІНСЬКА

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини