Вільне життя

Як випливатимуть ті, в кого забрали рятувальний жилет

В Україні налічується понад 550 засобів масової інформації, які належать і підконтрольним органам влади. Тільки торік на їхнє фінансування з держбюджету виділили в межах 70 млн грн. На Тернопіллі таких 18, у 2015-му вони отримали близько двох мільйонів гривень.


Про те, що державні й комунальні засоби масової інформації держава планує відлучити від фінансової соски й відпустити у вільне плавання, мовилося щонайменше років із десяток. Палкі розмови влади про демократичні принципи й неприпустимість мати «ручні» ЗМІ залишалися на рівні розмов. Із місцевих бюджетів рік у рік виділяли кошти на утримання місцевих ЗМІ незалежно від того, задоволені їхньою роботою громади чи ні. А підтримка людей визначається дуже просто — кількістю передплатників.

Крига скресла цього року. Із першого січня набрав чинності закон, що стосується реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації. Як виживатимуть вони без державних багатотисячних вливань, у чому суть закону та якими будуть його наслідки, розмовляємо з начальником відділу інформаційної діяльності облдержадміністрації Олегом УДИЧЕМ.

— Олеже, скільки в нас в області державних і комунальних засобів масової інформації та які суми коштів закладали в бюджети для їх утримання?

— Комунальних друкованих засобів масової інформації в області 18. Це районні газети, редакція газети обласної ради та обласної державної адміністрації «Свобода» і газета Тернопільської міської ради «Тернопіль вечірній». У 2015-му всі вони отримали близько двох мільйонів гривень дотацій із бюджету. Для прикладу, «Свобода», згідно з програмою видавничої справи та інформаційного простору в області на 2014—2016 роки, у 2015-му отримала 500 тисяч гривень.

— У деяких областях, де бережно ставилися до людських, тобто бюджетних грошей, давно роздержавлення провели. У нас всі «демократи», що приходили до обласної влади ніяк не могли витіснити із себе партійно-радянську психологію — мати при собі кишеньковий орган. Тому нині місцева преса у такому загоні. Чи є в краї принаймні самоокупні державні ЗМІ?

— Я можу лише сказати, які можуть такими стати. На мою думку, незалежні видання повинні боротися за свого читача й завойовувати рекламодавця. Вони мають публікувати правдиві матеріали й допомагати людям. Саме в реалізації цієї суспільної ролі й полягає економічна складова успіху газети. Теми не повинні братися «зі стелі» чи чиїхось указівок. Вони мають іти від людей, їхніх турбот, радощів і бід, без градації на дрібні й глобальні. Бо коли людині щось болить, це і є темою вселенського масштабу — боротьба проти закриття школи чи лікарні, або ж крик душі тих, хто шукає в редакції захисту й допомоги…

Вибудовуючи тактику роботи, головному редакторові постійно необхідно поєднувати творчі задуми із завданням менеджера — приносити прибуток газеті. На ринку преси активізується конкурентна боротьба за читача, а тому газети змушені будуть переформатуватися, тобто давати кращі матеріали, вимогливіше будувати редакційну політику.

— Як проходитиме реформування, що планується на цей рік?

— Загалом роздержавлення відбуватиметься у два етапи. Перший — протягом 2016 року. Редакції мають пріоритетне право протягом найближчих трьох місяців самостійно визначитися зі шляхом свого роздержавлення. Протягом 2017—2018 років уже будуть вирішувати долю тих видань, які самостійно не визначилися із способом роздержавлення.

Згідно із текстом закону на першому етапі реформують друковані ЗМІ, що звернуться з відповідними клопотаннями. На другому етапі — решту. Наразі доопрацьовано дорожню карту реформування державних та комунальних ЗМІ, яка називається «15 кроків до свободи». Це фактично календарний план, який складений для учасників першого, «пілотного» етапу роздержавлення. Терміни виконання деяких пунктів для кожної редакції будуть різними, адже провести збори трудових колективів вони мають до 31 березня 2016 року.

— Чи вже є такі, які заявили про бажання реформуватися?

— На сьогодні нам не відомо про такі рішення редакцій, але рік тільки розпочався…

— У реформуванні ЗМІ є плюси, адже, щоб вижити в конкурентному середовищі, вони ставатимуть кращими. Але будуть неминучі втрати — не всі, до прикладу, газети зможуть вижити.

— Так, хто не витримає конкуренції і правил ринкової економіки, той і зникне із газетної карти України. Перестануть працювати ті, хто не шукатиме шляхів для розвитку, способів, щоб привернути увагу читачів, щоб ті захотіли передплачувати саме цю газету. Втім, на першому етапі роздержавленим друкованим ЗМІ надаються певні преференції, до прикладу, їм залишають в оренді на 15 років комунальні чи державні приміщення і платитимуть вони за них за пільговими розцінками як бюджетні установи. Закон передбачає надання їм пріоритетного права на укладення договорів про висвітлення діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. Тут питання — як хто цими преференціями зможе скористатися.

— Пріоритетне право — це добре. Але знову ж фінансуватимуться ЗМІ із місцевих бюджетів, тобто з коштів платників податків, а тираж можуть мати й 600 примірників. Чи буде при цьому враховуватися тираж ЗМІ? Адже саме він є маркером пріоритету, який визначає не влада, а громада…

— З формальної точки зору законодавець не ставить такої вимоги. Однак логічно, що всі зацікавлені в тому, аби ту чи іншу інформацію прочитало якомога більше людей. Тому тираж швидше буде конкурентною перевагою, але й ціна розміщення матеріалів матиме значення, адже бюджетних коштів, на жаль, завжди бракує.

Оксана ЗІНЕЦЬ

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини