Вільне життя

Щоби нас правильно розуміли

mova

Аби те, що ми пишемо і мовимо було зрозумілим, слово треба вживати в його загальноприйнятому лексичному значенні. Відхилення від нього може призвести до непорозуміння, неправильного тлумачення сказаного.


В усному мовленні та в писаних текстах іноді вдаються до висловів дякуючи допомозі (підтримці), дякуючи турботі, дякуючи створеним умовам. Але це помилка, яка виникла під впливом російського «благодаря». Це наголошують мовознавці, зокрема Олександр Пономарів у посібнику «Культура слова: мовностилістичні поради».

В українській мові на позначення причини, що викликає бажаний результат, створює сприятливі умови для здійснення чогось, слід уживати прийменник завдяки (кому, чому). Тож правильно: завдяки підтримці, завдяки турботі, завдяки створеним умовам. Читаємо в письменників: «І клумба ця, і латка асфальту виникли завдяки настійливості Лукії Назарівни» (Олесь Гончар); «Андрій Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Юрій Яновський); «Література непомітно формується і структурується завдяки соціальній інфраструктурі — завдяки читанню» (О. Забужко). Зі «Скіфської Одіссеї» Ліни Костенко: «Лиш завдяки прихильності Паллади, бо був би греку тут кінець балади…»

Але це слово (завдяки) неприйнятне тоді, коли мовиться про негативні явища: «Один член команди не з’явився на змагання завдяки хворобі» (з газ.); «…Звільнили з посади завдяки віршам, в котрих висловлював свою громадянську позицію». Натомість у таких випадках належить застосовувати прийменник через чи, залежно від контексту, звороти з огляду на, у зв’язку з: через хворобу, через вірші. Наприклад: «Озиме восени через засуху не сходило…» (Григорій Квітка-Основ’яненко); «Він (Вихор) попросив у командування відпустку на кілька днів у зв’язку з родинними обставинами» (Василь Кучер).

Слово «дякуючи», тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і доречне в такому контексті: «Після вистави молода співачка кілька разів виходила з-за лаштунків, усміхаючись і дякуючи слухачам за увагу й тепло».

Трапляються помилки, коли в текстах дієслово привести виступає замість призвести: «Ця задавнена хвороба привела до ускладнень і трагічного кінця». Антоненко-Давидович у праці «Як ми говоримо» зауважує щодо вживання цих дієслів.

Слово привести ставимо в його безпосередньому значенні: «І справді: чому вона не йде? Ходімо силою її приведемо» (Панас Мирний). Або в переносному значенні — «породити»: «Один у другого питаєм, нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла?» (Т. Шевченко); чи в таких висловах, як привести до пам’яті, привести в рух, привести до рівноваги тощо.

Коли ж мовиться про щось таке, що спричинилось до певних негативних наслідків, тоді послуговуються дієсловом призвести: «Рана загоювалась, але виснаження і застуда призвели до захворювання на туберкульоз» (О. Скляренко).

Отож, у наведеній фразі треба було поставити дієслово призвести: «Ця задавнена хвороба призвела до ускладнень…»

Вікторія ОСІПОВА,
літературний редактор «ВЖ плюс».

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини