Вільне життя

Вона в духовці. Вона — то політика

7001

Навіть якби перед виборами хтів забути про політику, то не годен. Якщо раніше вона лізла в голову через телевізор, то під час перегонів в брамі висит, на слупі висит, у фіртці тріпається, у вікно заглядає.

Я вже сі бою духовку відкрити, а раптом вона і звідтам вилізе. Або з камфорки пукне замість газу…

Сусідів онук на минулих виборах боявсі до школи йти. Каже, же знов якась делегація кандидатів з району чи області приїде, знов їх будут гонити на лінійки і заставляти стояти тамка по годині і слухати про «зовнішньоекономічну, внутрішньоекономічну ситуацію, падіння гривні і порятунок від дефолту». В нас же що — як має приїхати цяця з партії влади, то, вважайте, обов’язково буде якийсь чиновник. А там вже сі не дивлят, чи то діти слухают, чи вчителі. Тараторат, та й всьо.

Я тоди новин по телевізії сі надивив, і мені смішно стало. Нє, ну то що в нас страшно важлива новина в тому, же кандидат у школу приїхав на облуплений спортзал сі подивити, то не дивина. Але я кандидатові дивуюсі. Ну приїхав ти, хлопе, в школу. Нє, аби плазмовий телевізор привезти, комп’ютер, швабри закупити для прибиральниць, м’ячі якісь. Правда, кажут, же не можна так робити, бо то підкуп виборців. Але най би ліпше такого підкупу не забороняли. Як на мене, тую заборону зробили спеціально для того, аби народ обділити. Бо якби кажний кандидат возив як не гречку, то рис, як не дешеві баняки, то якісь лахи, народ від того дуже би виграв. І зекономив. А так вирішили кандидатів не розоряти. Приїхав у школу, подивився на обдертий спортзал чи туалет, пойойкав і поїхав. І ні ремонту, ні кіля цементу, жеби дзюрку заліпити.

Політика політикою, а їсти щось тре. Я обережно зазирнув у духовку, і там нікого не знайшов. Всьо, можна щось пекти. Наприклад, легенький пляцок з малини.

100 грам масла і 200 грам муки розтерти, додати 3 столових лижки цукру. Настояти на холоді годину, тоди розкачати, викласти в змащену олією невеличку форму і пекти 15 хвилин при температурі 180 градусів. Тоди зробити начинку: три білки збити накруто, додати кілька крапель лимонного соку, потрошка всипати три столових лижки пудри цукрової і дві лижки — крохмалю. Вкінці акуратно всипаємо 200 грам промитої та просушеної малини і викладаємо то всьо на спечений коржик. Ставимо в духовку і ще печемо 15 хвилин, вкінці трошка тре притримати при виключеній духовці, жеби зверха підсохло.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи  ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини