Вільне життя

Він губить душу й тіло

Про цю недугу розмірковував святий Іван Золотоустий. Він, зокрема, зазначав: «Мені доводилося чути, як деякі люди казали: «Якби не було вина, ми б не стали пияками!» Та хіба ж вино — причина цього зла? Ні, не вино, а непоміркованість тих, які ним зловживають… Коли п’яний протверезіє, опиши йому всю огидність його вигляду в сп’янінні. Скажи йому, що вино дане нам для звеселяння, а не для того, щоб спотворювати себе; дане, щоб бути радісним, а не для того, щоб ставати посміховищем; дане для зміцнення здоров’я, а не для його розладу; для лікування тілесної немочі, а не для ослаблення духу… Тож молю вас, не заражайтесь цією хворобою, а тих, яких вона вже вразила, врятовуйте з лиха, аби не було між вами людей, що гірші від тварі безсловесної».


Звичайно, медицина знає багато способів лікування від алкоголізму. Я ж вважаю, що для успішного результату хворому, окрім медикаментів, потрібна молитовна підтримка близьких і віра в Бога. Наведу читачам цікаву розповідь про одне дивовижне зцілення Господньою силою. Цю історію я прочитала у духовній літературі.

Один селянин Єфремівського повіту Тульської губернії, колишній солдат, був одержимий жахливою пристрастю до алкоголю. Він пропив усе, що лиш мав, став жебраком, пізніше йому відняло ноги. Але він і далі продовжував пиячити. Одного разу йому уві сні з’явився старець, який звелів піти до міста Серпухова в монастир Владичиці Богородиці, де перебувала ікона Божої Матері «Неупиваєма Чаша», і замовити перед нею молебень.

Без грошей і на паралізованих ногах селянин не зважився вирушити в дорогу. Але святий старець явився йому вдруге, потім і втретє. Тож селянин, майже не володіючи ногами, вирушив до монастиря. Чим ближче він до нього наближався, тим легше йому ставало. В монастирі чоловік розповів про свої видіння і попросив відслужити молебень перед згаданою іконою.

Однак ніхто в монастирі не знав про такий образ. Тоді хтось згадав про ікону, яка висіла в проході з храму до ризниці. На зворотній стороні її виявили напис: «Неупиваєма Чаша». Хворий селянин у зображенні преподобного Варлаама відразу ж впізнав того старця, який являвся і кликав у снах до цього монастиря. Із Серпухова селянин повертався до свого дому цілком зцілений від алкогольної хвороби. Події відбулися в 1878 р.

Насамкінець нагадаю ще одне висловлювання святого Івана Золотоустого, яке сподіваюся скерує недужих на праведний шлях: «Диявол нічого так не любить, як розкіш і пияцтво, оскільки ніхто так не виконує його волю, як п’яниця». Тож треба нам усім пам’ятати, що дружба зі спиртним доводить людину до біди, до гріха.

МАРІЯ

Тернопільський район

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини