Вільне життя

Гріхи наверха

Захтів якось вуйко Петро на старість головою сільради стати. А таких, же теж хтіли, було шестеро. От і дізналися всі Петрові сусіди від тих шести, який вуйко нездалий і чого за нього голосувати не можна.

Як був іще малим, то крав гичку з городів і годував нею свою корову. Штириюрідна сестра вивтікала з дому з якимісь зеком. Петровий тато раз позичив у сусіда дві гривні й не віддав. А Петрова мама якось запустила качалкою в кота іншої сусідки, боронячи свої курита, яких він хтів з’їсти. А ще, по секрету розказували вуйковим сусідам його опоненти, вуйко запівдурно вставив собі золоті зуби ще й не дає десятину на обмивання пенсії в сільській забігайлівці. От скупердяй! І як таких на голову села вибирати — бідкалася «шістка» кандидатів.

Тим часом дивлюсі телевізор і думаю: коли хочеш, жеби балачки про всі твої гріхи сторічної давності, гріхи батьків, братів, сестер і всіляких різновидів родичів на світ білий знов вилізли, то побалотуйся кудась (абисьте знали, закім пам’ятаю, же у вуйка Петра жадної штириюрідної сестри нема й не було). Пригадають тобі маму, тата і псячу шкіру. Й таке саме нині з тими президентськими виборами. Вже надоїли балачки, як Рошенко Партію регіонів розбудовував, як Юлька в тюрмі сиділа й бізнес крутила, як Кличко до Фірташа на поклони їздив… Люди, ви би ліпше взяли мітли й вулиці прибрали, як нема куда нерви прикласти. Чисто й тихо, ще й гріха менше на совісті.

Думаю, якби люди балакали тілько то, же знают, і тілько то, що тре іншим знати, то як би тихо було навколо. На телевізії — затишок, в газетах — файні новини, на вулиці сварок не чути. Райська насолода, як казали не раз у рекламі про чуколядні батончики. До речі, рецепта виробництва таких удома маю від пані Євгенії Сосновської з Шилів Лановецького району.

Купуємо пачку вафель, кілька бананів (або розвести й остудити галяретку) і рихтуємо такі маси. Перша: по шклянці молока й цукру, штири столових лижки какао довести до кипіння, остудити, додати сто грамів масла, всипати пачку подушеного качалкою крекеру й перемастити штири вафельних листки. Друга маса: пачку кокосової стружки заляти горичим молоком (десіть столових лижок), най постоїть трошка, набухне. Тоди перетираємо шклянку пудри зо 350 грамами масла, додаємо до стружки, перемішуємо й викладаємо поверха першої маси на вафлі, а на другу — порізані кружечками банани або плястерки галяретки. Робимо всьо скоро, аби вафлі вдалося скрутити. Розваруємо із зимових запасів компот і — смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини