Вільне життя

Ділом, а не тілом

7001

Отаво, як сі начинают вибори, то попід постаментами купа люду любить збиратися. Поприходять із прапорами, помахають ними, покричать у мікрохвони розумні словечка та й порозходяться задоволені, як коти, котрі сметани пооб’їдалися.

Де-де, а в місті, то, певно, найбільше таке можна видіти. Тутка постаментів більше. А в селі що? Замість постамента розвалюха-стайня. Може, десь-не-десь і є яке погруддя Шевченку, то там все дітей збирають чи якісь дуже вже урочисті заходи там проводять. А такво, жеби збиратися, коли захтів, то нема. А нащо? Бери рискаль у руки чи мітлу, а чи граблі, та й ліпше поприбирай біля пам’ятника. І чисто, та ще й патріотично. Хіба нє? А то поприходять напомаджені, у вишиваночках, розхристані, вгодовані, та й свою любов до України показують. Ви ділом, а не тілом показуйте.

Ото чеберяю попри постамент Франка в Тернополі. Позбиралися там тлусті дядьки в модних костюмах і мештах, щось там розказують, руками махають. Думаю — якби Франко був живий, то, певно, не їдну каменюку пожбурив би в тих балакунів. Кілько ж то часу вони вистоять і язиками потріпають? Та візьмися їдне з другим за толкову роботу. А потім жаліються, же ні з ким Україну будувати, або хтось їм те робити не дає. Як кажуть, нездалому танцюристу ноги заважають. Ще й нас розбещують своїми язиками.

Я ото кажу таким лясоточильникам, же най беруть приклад із наших газдинь. Бо коло плитки треба настоятися, набігатися, наприсідатися, накрутитися, назаглядатися, же опісля змучишся, гейби ціпом цілісінький день махав. Але які вже файні пляцки вийдуть, то ніяка втома того не вартує. Ото нате вам, паньство дурнобалакаюче, рецепта «Вишиванки» від пані Марії Коваль із Олієва Зборівського району. Абисьте не тілько на пузі куплену вишиванку носили, але в шлунку і в серці.

Півтори шклянки цукру і шість білків файно збити, тоді додати шість жовтків і добити до легкої маси. Всипати півтори шклянки муки і додати пів чайної лижки соди, погашеної оцтом. То в нас їдне тісто. В другій мисці калатаємо всьо то саме, але замість соди даємо амоняк, і ще додаємо півтори шклянки меленого маку. Дістаємо закручені цільні вишеньки в слоїчку з льоху, відціджуємо файно сік, обкачуємо в муці, а тоді робимо так: на бляшку виливаємо макову масу, розкладаємо по ній вишні, а тоді заливаємо білою масою. Ставимо в духовку, най сі пече. Перевіряти готовність будемо сірничком. Тим часом збиваємо півлітра сметанки, шклянку цукру і готовий остиглий пляцок розрізаємо на дві паляниці і перемащуємо. Можна поміж масу перекласти застиглу галяретку.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини