Вільне життя

Продовжити добру традицію

У лютому минуло п’ять років, як відійшов у вічність класик тернопільської журналістики, майстер теплого слова Володимир Сушкевич. Я давно виношував думку, щоби у «Вільному житті» продовжити традицію публікацій історій-спогадів, хай не так майстерно і вражаюче написаних.

Весняний український Новий рік

У кожну нашу оселю знову завітала весна, несучи людям нерозказаний трепет очікування новизни, пробудження природи. Не всі, мабуть, знають, яким особливим було перше березня для нашого народу.

Ще у Стародавньому Римі початком року вважали березень. Наші предки теж святкували новоріччя в цьому місяці. І отой дитячий щебет уранці 14 січня (на старий Новий рік) «Сійся, родися! На щастя, на здоров’я, на Новий рік, щоб вам краще родило, як торік — пшениця до стелі, лен по коліна, щоб вас, українці, голова не боліла!..» прийшов до нас із тих давніх часів. Або ж згадати відому всім щедрівку: «Щедрик, щедрик, щедрівочка, прилетіла ластівочка. Стала собі щебетати, господаря викликати…» В січні, як відомо, ластівки не прилітають.

Історики кажуть, що у слов’ян, як і в Стародавньому Римі, з незапам’ятних часів Новий рік починався з першого березня. Такий календар підходив нашим предкам, адже він накладався на пробудження природи і початок робіт біля землі.

В етнографії існує дві теорії календарного циклу слов’ян. Перша пов’язана з річним рухом Сонця, а друга — Місяця. За солярною (сонячною) теорією, в календарі відзначали дні весняного, літнього, осіннього та зимового сонцестояння. На користь цієї теорії свідчать головні свята українців, як-от Різдво, Великдень, Івана Купала, а також поділ року на чотири частини (квартали).

Проте і лунарну (місячну) теорію важко заперечувати, адже в Україні донині святкують деякі місячні свята, приурочені фазам молодого місяця. Вони накладаються на відзначення Стрітення, Юрія, Зелені свята, Спаса, Покрова тощо.

З-поміж згаданих теорій переважає солярна, адже культ Сонця в наших предків був визначальним. Зображення світила було повсюди. На користь теорії свідчать і давні обрядові українські пісні (колядки, щедрівки, веснянки, ягілки).

Дивує, як давній слов’янський календар став неповторним надбанням народу за своєю суттю. В яких іще національностей назви місяців так гармонійно поєднують річне коло трудових процесів біля землі й поетично-пісенну складову. Березень (березоль) — період випалювання березових пеньків під ярину і збір соку. Квітень (цвітень) увібрав неповторні аромати дерев, кущів і трав’янистих рослин, у травні виростали духмяні трави й наливалися соком сіножаті…

Український календар — своєрідна енциклопедія народної мудрості, неписаний розпорядник нашого хліборобського роду. Він настільки тісно зрісся з нашими потребами і звичаями, що навіть після хрещення Русі-України в 988 році князем Володимиром і появи нового календаря Новий рік у нас ще понад три століття починався саме першого березня.

Ригорцьо з Адамівки

ВІД АВТОРА. Володимир Сушкевич жартома називав мене Ригорцьом з Адамівки. Річ у тім, що свого часу я і справді жив «на Адамівці». То було передмістя Бережан. Упродовж 1584—1843 років ним володіла родина Синявських, в яких популярним було ім’я Адам. Звідси, напевно, і назва того містечка, Адамівка.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини