Вільне життя

Секунданти війни на Донбасі. П’ять претензій до ОБСЄ

Чому спостерігачів ОБСЄ на Донбасі не варто вважати миротворцями? 

На ОБСЄ багато нарікають через те, як вона виконує свою роль у військовому конфлікті на Донбасі. Еспресо.TV взяло участь у дискусії експертів і тепер ми спробуємо розставити крапки над “і”.

У понеділок 14 березня стан стосунків України та ОБСЄ обговорювала в Києві група експертів-міжнародників, дипломатів і представників самої ОБСЄ. Сказано там було багато критичних речей і на адресу міжнародної організації, і на адресу України. Ми вирішили зібрати це все у п’яти ключових питаннях, які цікавлять українців.

Чому ОБСЄ нічого не робить, коли порушується домовленість щодо припинення вогню? Чому є випадки, про які спостерігачі не повідомляють? Чому вони натомість своїми зйомками розкривають позиції українських військових ворогу?

Насамперед треба розуміти, що місія ОБСЄ, яка працює “в полі” – моніторингова, а не миротворча. Її робітники мають задачу фіксувати стан дотримання мінських домовленостей на лінії розмежування, на непідконтрольній Україні території Донбасу та на неконтрольованій Україною ділянці кордону з Росією.

“ОБСЄ – не посередник, не фасилітатор (організатор чи координатор. – Авт.), а секундант. Це той, хто допомагає та спостерігає, щоб усе було по правилам”, – так описала роль організації член правління Ради зовнішньої політики “Українська призма” та головний редактор видання UA: Ukraine Analytica Ганна Шелест.

Секундант, пояснила вона, моніторить, але намагається якомога більше відмежуватися від конфлікту, лишатися осторонь.

Ця метафора пояснює чому інспектори ОБСЄ поводять себе так, як вони себе поводять. Зокрема і в питанні щодо розкриття позицій. Вони спостерігають там, де вважають за потрібне, та публічно повідомляють про результати. Звіти з’являються шість разів на тиждень.

“Час від часу трапляються речі, про які не повідомляється (у звітах ОБСЄ. – Авт.). Ми повідомляємо лише те, що бачили. Нас також звинувачують у тому, що ми повідомляємо неправду, викривляємо. Звісно, ми не можемо бути всюди та бачити все. Але те, що ми повідомляємо, базується на кількох незалежних джерелах і фактично є правдою”, – розповів політичний радник Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ Вольфганг Шпоррер.

Було багато нарікань, що серед спостерігачів ОБСЄ на фронті багато росіян та представників країн, які дружньо ставляться до Росії. Зрозуміло ж, що вони не будуть давати об’єктивну картину. Чому б росіян та Росію не викинути з ОБСЄ?

Така проблема була здебільшого на початку роботи місії. До речі, спостерігачі СММ ОБСЄ почали працювати на Донбасі у квітні 2014 року, коли ще не було збройного конфлікту. По ходу його розвитку трансформувалася й місія.

За словами Ганни Шелест, проблемою місії на початку було навіть не те, що серед спостерігачів (або ж моніторів) було багато росіян. Проблема була в тому, що більшість з них мала досвід роботи спостерігачами на виборах, а не в місцях проведення збройних конфліктів.

“Людей з поліцейським чи військовим досвідом, які б могли фіксувати події у перших місіях майже не було. Зате були ті, хто багато знав про права нацменшин, про спостереження за місцевими виборами”, – розповіла Шелест.

Росія справді має великий вплив у ОБСЄ. Це склалося історично. Організація була започаткована після холодної війни у 1975 році та мала закріпити статус-кво, що склався на той час між Заходом та Сходом, нагадав представник Інституту зовнішньої політики Дипакадемії МЗС в аналітичній мережі ОБСЄ Олександр Титарчук.

Нинішня ситуація трохи схожа на ту, що маємо в Радбезі ООН. Рішення в ОБСЄ ухвалюються консенсусом – тобто одностайним схваленням всіх 57 країн-учасниць. Це означає, що будь-яке незручне рішення Росія може заблокувати.

Через це давно ведуться розмови щодо можливості застосування принципу “консенсус мінус один”. Так було позбавлено голосу Сербію у питаннях щодо збройного конфлікту в колишній Югославії. Але для цього потрібно, щоб ОБСЄ визнало Росію країною-агресором, а цього сподіватися за нинішніх умов марно. Недарма у Криму місія ОБСЄ згорнула діяльність, зосередившись лише на Донбасі.

Як зазначив Олександр Титарчук, блокувати Росію не можна тому, що це зруйнує сенс існування ОБСЄ.

“ОБСЄ – один з небагатьох каналів, що лишились для контактів Заходу з Росією. І для Росії це також платформа для спілкування із Заходом”, – пояснив експерт.

Яким є стан речей на фронті зараз за даними ОБСЄ?

За останні два тижні удвічі збільшилась кількість порушень пункту мінських домовленостей щодо припинення вогню, розповів Вольфганг Шпоррер. Та й навіть у попередні тижні кількість порушень значно збільшилась, уточнив представник СММ ОБСЄ.

За його словами, у більшій частині регіону тиша, але є щоденне або майже щоденне ведення вогню навколо Донецького аеропорту – в Авдіївці, Ясинуватій, а також навколо Горлівки, Зайцево.

Важке озброєння, яке мало бути відведене за мінськими домовленостями, залишається на позиціях, з нього стріляють майже щодня.

Спостерігачі місії працюють і на території, яка непідконтрольна Україні, уточнив Шпоррер. Зокрема, є чотири мобільні бригади. Чутки про те, що вони пішли звідти, не відповідають дійсності, уточнив представник місії: спостерігачі працюють і в Донецьку, і в Луганську.

“Що відповідає дійсності – так це те, що наша свобода пересування продовжує порушуватись. Це трапляється на обох сторонах конфлікту. Але найчастіше та в більш жорсткій формі це відбувається в так званих “ДНР” та “ЛНР” – розповів Вольфганг Шпоррер.

Російський кордон спостерігачі ОБСЄ фактично не контролюють. Вони присутні лише в двох пунктах пропуску – “Гуково” та “Донецьк”. По всім іншим ділянкам Росія може і переправляє на Донбас своїх найманців, боєприпаси, техніку.

До речі, за словами експерта Олександра Титарчука, у нинішньому році планується витратити близько 100 млн євро на моніторингову місію в Україні. Здебільшого ці гроші підуть на технічне обладнання – оплату інспекторів, дрони з фото- та відеокамерами тощо.

Чи допоможе Україні впливати на роботу ОБСЄ той факт, що головування в організації перейшло до Німеччини?

Звісно, той факт, що в ОБСЄ головуватиме країна, лідер якої проти скасування санкцій тішить. Але багато в чому успіх залежатиме й від самої України.

Від Києва чекають більш активної участі в інших місіях організації. Зокрема йдеться про переговори у форматі 5+2 по врегулюванню придністровського конфлікту. Як розповів дипломат, член “групи мудреців” ОБСЄ Олександр Чалий, західні партнери, і зокрема німці, чекають від України визначення – чи ми братимемо участь у подальшій роботі з врегулювання, чи ми відмовляємося від неї, бо, наприклад, розглядаємо Придністров’я як потенційно ворожу територію.

Але варто брати до уваги й те, що Німеччина розраховує на певні успіхи у вирішенні “українського питання”.

“Українська криза кристалізувала ключові проблеми ОБСЄ, які накопичувалися або не вирішувалися роками. Німеччина як “важковаговик Євпропи” має шанси на певні успіхи”, – вважає дипломат Олександр Чалий.

Чому ОБСЄ не карає Росію за порушення міжнародних угод?

Власне, це те, за що в Україні критикують ОБСЄ – нездатність організації реагувати на порушення власних же правил. Ситуація з Росією це наочно ілюструє: Москва не несе жодної відповідальності за порушення міжнародних угод. Окрім того, Росія не визнається ОБСЄ агресором. Сталося це, з-поміж інших причин, і через довгу невизначеність у цьому питанні України.

“Ми могли визнавати Росію агресором відразу після блокування наших суден в Донузлаві”, – відзначила Ганна Шелест.

Йдеться, нагадаємо, про епізод анексії Криму, коли на початку березня 2014 року на виході з бухти Донузлав російські військові затопили кілька списаних суден, щоб перешкодити виходу у відкрите море кораблям Військово-морських сил України.

Через невизначеність позиції самої України не поспішають визначатись і європейці.

Щодо ОБСЄ, то організація не має мети карати когось за невиконання угод. Сама постановка такого питаня порказує нерозуміння задач, заради яких існує оранізація. Образно кажучи, не можна вимагати від магнітофона бути молотком. За логікою спострігачів Україна має виконати мінські домовленості.

“Ми неодноразово чуємо: ОБСЄ має робити більше, місія має бути озброєна. Жодна місія не може замінити політичну волю. Є мирна угода, потрібна політична воля для її виконання”, – сказав представник ОБСЄ Вольфганг Шпоррер.

Їхня логіка зрозуміла. Як розповів Олександр Чалий, коли європейські чиновники чують від наших політиків фрази про те, що нову конституцію не можна ухвалювати, бо це не сприйме суспільство, вони відповідають риторичним питанням: а нащо ж ви тоді брали на себе такі зобов’язання?

Україна, за логікою європейських дипломатів, має виконувати те, з чим погодилась. Київ, натомість, наполягає, що це неможливо, бо Росія та контрольовані нею бойовики на Донбасі не збираються виконувати свою частину угод.

Вимагати від спостерігачів ОБСЄ примусити Москву виконувати обіцянки недоречно, бо це не їхня задача. Але намагатись натиснути на Росію, використовуючи інші складові ОБСЄ, цілком можливо. Але для цього треба активно з нею співпрацювати, нав’язуючи, як то робить Росія, своє бачення ситуації. У попередні роки цього не відбувалось, але зараз маємо шанс це виправити.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини