Вільне життя

Чи допоможе мантра про доцільність субсидій?

zaym-pod-raspisku-krasnodar-5036-large

Сестра моєї подруги — лікар. Живе в одному з районних центрів у приватному будинку, тож щороку взимку сім’я із чотирьох осіб намагалася економити газ — опалювали частково дровами камін, практично жили в одній-двох теплих кімнатах, щоб «поміститися» в підйомної величини рахунок. Цієї зими у великому будинку було настільки тепло, що ходили в одязі на короткий рукав і при цьому за газ, електроенергію платили копійки. Чому? Отримали субсидію! Жінка, хоч визнає, що це їй вигідно, дивується: уряд робить щось навдивовижу нерозумне, бо не примушує людей економити, рахувати витрати, а привчає до майже дармового газу. І це при тому, що заявляє про потребу в енергозбереженні.

Інший «живий» приклад — пенсіонерка Любов Іванівна з Тернополя живе із сином. Розповіла, що ще працює, адже на пенсію не може купити всіх тих ліків, які потрібні — вона й син мають низку хронічних хвороб. Мало того, що держава відраховує з її пенсії і зарплати податки, то ще й не дає субсидії — зважаючи на доходи — не належить. Але ж у жінки ніхто не запитує, скільки їй потрібно на ліки й лікарні… У січні за двокімнатну квартиру площею трохи більше як 40 квадратних метрів заплатила понад 1100 гривень, у лютому — майже 800. І при цьому, як каже, не нагрілася, бо батареї були ледь теплі. «Напевно, було б справедливо, щоб за житлово-комунальні послуги платили всі, але, до прикладу, певний посильний відсоток від зарплати чи пенсії, — розмірковує жінка. — Тоді б усе було справедливо…»

Напевно, вона має рацію, якщо добре поміркувати. Так, за твердженням урядовців, понад п’ять мільйонів українських родин уже отримали субсидії. Це гроші з бюджету, куди кожен, хто має таку привілею і не має, платить. Таких, які не мають, нарахували понад 11 мільйонів домогосподарств. При цьому підрахували, що «бідні», які отримують субсидії, використали житлово-комунальних послуг на стільки в гривнях, на скільки ті 11 мільйонів, які самі за себе платять. Тобто виходить, що в середньому кожна «бідна» родина використала вдвічі більше житлово-комунальних послуг, але за них мало що заплатила, платила «багата», яка суттєво економила. Куди заведе державу масова роздача субсидій — питання. Чимало людей і досі, попри запевнення урядовців, керівництва обласних управлінь соцзахисту про те, що тим, хто використовує менше газу та електрики, субсидій не урізатимуть, випалюють газ, аби в них не забрали допомогу. Але значна частина таки економить, а отже, не дає заробити приватним енергопостачальним компаніям.

За даними «Нафтогазу», торік споживання блакитного палива населенням та підприємствами скоротилось на 10—15 відсотків. Тож збідніли газопостачальні організації. Але бізнес, що у дружбі з владою, винахідливий. Придумали, як зберегти прибутки олігархів, зокрема власників облгазів. Тож із квітня, окрім підвищення тарифів, українців чекає ще один сюрприз — абонплата за газ. Тобто споживачам, використовують вони газ чи ні, однаково доведеться щомісяця платити фіксовану суму за доступ до мереж. Попередньо відомо, що абонплата за «доступ» становитиме від 17 до 29 грн.

Зростатимуть тарифи — збільшуватиметься кількість тих, хто оформлятиме субсидії. А грошей у бюджеті суттєво не прибавляється. Чи може така схема існувати довго? Знову питання, на яке частково дають відповідь експерти. Кажуть, що, ймовірно, доведеться вводити монетизацію субсидій і пільг. Людині нарахують і видадуть певну суму коштів, а вона вже платитиме за використані послуги сама. Наступне питання: скільки нарахують і видадуть?

Журналісти продовжили досліджувати, як відбувається нарахування за житлово-комунальні послуги в інших країнах, зокрема європейських. З’ясували, що, наприклад, в Польщі, до якої, як стверджують, ми наближаємося в розмірах оплати за ЖКП, за середньої зарплатні на місяць чотири тисячі злотих, що приблизно дорівнює 27 тисячам гривень, за комуналку сплачують 15 відсотків. Це, якби ми отримували 27 тисяч на місяць і платили з них приблизно чотири тисячі гривень. Уявляєте, скільки ще всього можна було б придбати за решту 23 тисячі? Тож виходить, що наближаємося до Польщі лише у виплатах, а в зарплатах тільки віддаляємося. У Німеччині платять уже щонайменше 20 відсотків. А у великих містах навіть сорок. Це при середній зарплаті понад 3520 євро й «на руки» — майже 2500 євро, а це — 75000 гривень. Але в цих державах не чули про субсидії і пільги. Влада не принижує народ подачками, а дає пристойно заробити й при цьому змушує розумно та економно ставитися до ресурсів.

У нас щороку закладають у бюджет підвищення зарплат і пенсій, яке далеко відстає від інфляції — подорожчання продуктів і послуг, ціни на які якщо не такі як у Європі, то вже наближаються до них. Так, уряд погодив бюджет Пенсійного фонду на 2016 рік. Мінімальна пенсія в Україні до кінця року збільшиться на 12 відсотків. У бюджеті, зокрема, враховано планове зростання мінімальних пенсій з першого травня та з першого грудня. Нині мінімальна пенсія становить 1074 грн, із першого травня вона зросте до 1130 грн, з першого грудня — до 1208 грн. Також планують підняти розмір мінімальної зарплати. Нині це 1378 грн, із першого травня буде 1450 грн, з першого грудня — 1550 грн.

Валентина ДЕВЛИШ

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини