Вільне життя

Щодуху плекаймо

Фразеологізми — носії життєвого досвіду нації, що яскраво відображають спостереження за довкіллям, є узагальненням історичних процесів. Кожна мова — це цілий всесвіт. Не можна дослівно перекладати фразеологізми, цим ми позбавляємо мову самобутності. Борис Антоненко-Давидович у своїй праці «Як ми говоримо» зауважував: «У такому становищі опиняється й українець, коли йому доводиться часом читати нерозважно перелицьоване з російської од воріт поворіт, бенкет горою, кричати на всю іванівську, бо йому важко второпати, що в першій фразі мало бути завертай назад голоблі, в другій — бенкет на всю губу, а в третій — кричати на все горло (на всю пельку, на всі заставки, щодуху, щосили)».


Слушно зауважив сучасний дослідник етнолінгвістичних проблем Р. Кісь, що з русифікацією «знекровлюється весь український світ». Особливо це стосується фразеології. Тож треба в кожній мові шукати відповідників, що, може, й відрізнятимуться словами, але матимуть аналогічне значення. Наприклад, фразеологізм накивати п’ятами виник, мабуть, іще з тих далеких козацьких часів, коли запорожці заступали татарам дорогу в Україну. Не раз татарам доводилося, замість хапати живий товар, ясир, як вони казали, чи бранців, як називали полонених на Україні, тікати, діставши збройну відсіч від козацтва. Панічна втеча ворога, який з переляку так наддавав ходу, що тільки мигтіли його п’яти, дала підставу жартівливим козакам, які любили дотепний вислів, казати, що ворог накивав п’ятами (за М. І. Лісовим). За інших обставин виникла в Росії ідіома задать стрекача, що є відповідником до згаданого українського фразеологізму.

Тож кілька вузликів на пам’ять (неправильно-правильно):

  • Кидатися у вічі — впадати в око;
  • пускати пил у вічі — замилювати очі;
  • грати значення — грати роль і мати значення;
  • ламати голови — сушити голови;
  • курчат восени рахують — що було, бачили, а що буде, побачимо; восени і курчата курми будуть; восени й горобець багатий;
  • не в образу буде (будь) сказано — даруйте (пробачте) на слові; не ображайтесь, але скажу; не беріть то за зле.

Письменники часто використовують трансформовані фразеологізми для створення комічного ефекту. Наприклад, з творчості Остапа Вишні: «Краще сім раз горіти, як один раз удовіти»; «А далі ми собі лежимо, а справа йде, як біля бабиного воза»; «Був сторож, і як язиком його злизало»; «Сьогодні, як на духу, розкажу вам, як мене підвела преса, друковане тобто слово, як воно, оте слово, поклало мене на обидві лопатки, як я витріщив очі, довго кліпав віями, а потім плюнув і вилаявся…»

Отже, фразеологізми яскраво характеризують кожну мову, надаючи їй своїх неповторних барв і звучання.

Вікторія ОСІПОВА,
літературний редактор «ВЖ плюс».

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини