Вільне життя

Як ворожку ослабити

7001

Я вам скажу як. Бо тутка мені читачі теленькають, сусіди на голову капають, як то мені всьо вдається, ніц не пригорит, ніц не засмердитьсі.

Ото прибігла цими днями сусідка, та, же любить по банячках у чужій кухні лазити, та й каже: «Юзю, шо ти за рецепта ми дав? Ніц не получилося! Раз замісила ─ не вийшло, псові викинула, бо закалець пляцок дістав. Другий раз замісила, як тутка ше моя кума, ворожка потайна, прилізла, коли я всьо то рихтувала, та й врекла ми пляцок». Я давай її допитуватися, що й до чого. Кажу: «Ти яйця які брала до тіста?» Вона одвічає, же купила на базарі, такі дешеві були, аж десять решіток у торбу запхала. Правда, як їхала в автобусі, то ямам дякуючи, з половини яєшню зробила. «Ну, — кажу, — то шо ти хочеш від мене? Я вже не раз писав, же тре брати яйця домашні, та ще й свіжі, бо тісто від чужих штучних сідає. А цукор молола?» «Нє, а нашо?» — дивується сусідка. «Як то нашо? Легше збити з білками, та й розчиниться борше. А сир?». «Сир мені кума зо сирзаводу вкрала, привезла аж десять кілограмів!» «Тю, дурнувата, — кажу. — Напхала хімії в пляцок і ше сі дивуєш, чого ж то тобі ніц не вийшло! І не вийде. Бо допоки ти інкубаторне всьо давати до тіста будеш, а не наше, природне, українське, доти тобі всьо буде сідати, закальці мати. Добре, же хоть пес ситий буде». І дивуйтеся, же потім ота Хвеська жалітиметься то на мої рецепти, то на ворожок, які щось там їй урекли. Ви більше кухню пильнуйте і страву, яку рихтуєте, а нє — заглядати за ворожками, вроками та порчами. А як знаєте, же прийде ворожка до вас у той час, коли будете калатати якого пляцка, то дайте їй у руки пусту мидницю, баняк чи миску, посадіть на криву табуретку або стільчик без їдної ніжки, дайте в руки виделку й накажіть тарабанити, поки будете місити тісто й пекти його в духовці. Ото ваша гостя непрохана поки те все робитиме, ви спечете люксовий смаколик, а потім дайте їй кавалок готового пляцка. Якщо вона справді прийшла вам накапостити, то вдавиться за першим лигом. І ще єдне — коли без ворожки вам сів бісквіт, то не вроки. Просто треба було менше носа свого в духовку пхати.

Ото маю ще єден рецепт торта «Пеньок». На сей раз — із Турівки Підволочиського району від пані Ольги Реєнт.

Берете свіжі домашні яйка, штири штуки, штири столових лижки цукру (можете змолоти на пудру). Збийте. Всипте дві чайних лижки амоняку, штири шклянки муки. Закалатайте гарно тісто і поділіть його на штири коржі та й спечіть. Тоді кожен корж розріжте надвоє поздовж і змастіть збитою сметаною з цукром, закручуючи по колу, як то інші пеньки робляться.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини