Вільне життя

Їде маршрутка

«Оплачуємо за проїзд», — почула я, ще не ввійшовши до маршрутки. «До педагогічного доїду?» — запитала. «Так», — не відповів, а кивнув головою на перший погляд спокійний і ввічливий водій. Та всі мої думки про ввічливих «маршрутників» розвіялись уже на наступній зупинці, коли шофер, почервонівши як рак, накричав на стареньку жінку: «Куди ви? По пенсійному вже є. Або оплачуйте, або виходьте!» Це було моє перше знайомство з тернопільськими маршрутними таксі. Відтоді я побачила багато цікавих моментів у їхній роботі, на які, можливо, мало хто звертав увагу.


Я взагалі дивуюся універсальності водіїв тернопільських маршруток. Напевно, не кожному вдасться кермувати, давати пасажирам решту, пити каву або їсти морозиво (залежно від пори року) і розмовляти телефоном. І все це одночасно. А ще краще, коли поруч співрозмовник сидить. Інколи він дає решту. А в той час шофер потягує цигарку. Але ж розмовляти з водієм під час руху транспортного засобу заборонено. Принаймні так пише у якійсь там постанові, що висить у водія за спиною. Напевно, її читали всі, крім нього.

Ще у шоферів є звичка садити біля себе молоденьких дівчат. Коли запитують хлопець чи старша жінка: «Біля вас можна?», то водій зазвичай відповідає: «Ще в салоні місце є». А коли запитує приваблива студентка в короткій спідниці, то — «Звичайно, сідайте». Спостерігала я таке не раз.

Улюбленою «розвагою» водіїв є зачинення дверей маршрутки, коли люди ще заходять. Не одного вже притиснули. І притиснули в прямому значенні. Всім зрозуміло, що існує графік прибуття і відбуття маршрутного таксі, якого не завжди вдається дотримуватися. Але ж дотримуватися треба не ціною людського здоров’я.

Також часто маршрутки ледь не збивають людей, а в багатьох випадках — на пішохідних переходах. Чи то водії неуважні, чи то решту дають, чи на дівчат задивляються… Причин багато. Факт у тому, що вони не зупиняються. Зебра не зебра, а водії постійно кудись поспішають.

Ми часто стаємо свідками того, як вони не можуть поділити місце на зупинці або одночасно заїжджають чи виїжджають, заледве не один на одного. Місце — це взагалі окрема тема. Для чого на зупинці дві маршрутки одного номера? Один водій кричить, наганяє другого, а той дивиться, аби більше людей втиснути. А буває, що потрібного номера не дочекатися.

Так і курсують маршрутки. Кожна зі своїми приколами. Чудеса.

Олена КАЛІЧУК,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини