Вільне життя

За тиждень — Великдень!

Уже за два дні зустрічатимемо Вербну неділю, що належить до числа дванадесятих свят. У багатьох країнах її називають Пальмовою, адже саме гіллям тих дерев устелювали шлях під час в’їзду Ісуса в Єрусалим. А одразу після неї розпочнеться Страсний тиждень, останній перед величним святом Христового Воскресіння.

Урочисте прибуття Господа в Єрусалим ознаменовує безпосереднє наближення Ісусових Страстей і смерті на хресті. Літургія Вербної неділі також згадує як радісні моменти процесії з пальмами, так і скорботні, що трапилися невдовзі. Цим Церква підкреслює, що тріумф Христа і Його жертва завжди нерозривно пов’язані.

Євангеліст Матвій так описує Вхід Господній до Єрусалима: «А коли наблизились до Єрусалима, прийшли вони у Витфагію, коло гори Оливної. Тоді послав Ісус двох учнів, сказавши до них: «Ідіть у село, що перед вами; відразу ж знайдете прив’язану ослицю й осля з нею; відв’яжіть і приведіть до мене. А як хтось скаже вам щось, ви відповісте, що Господь їх потребує, але він незабаром поверне їх назад».

Сталось це, щоб збулося слово пророка, який говорив: «Скажіть дочці сіонській: Ось цар твій іде до тебе; лагідний і верхи на ослиці, — на осляті, синові під’яремної». Учні ж пішли і зробили так, як Ісус звелів їм: привели ослицю та ослятко, поклали на них одяг й Ісус сів на неї. Народ же, якого було багато, простеляв свою одіж по дорозі, а інші зрізували з дерев гілки і розкладали по дорозі. Люди, що йшли перед ним і ззаду, кликали: «Осанна Синові Давида! Благословен той, що йде в ім’я Господнє, осанна на висоті!» І коли він увійшов у Єрусалим, заметушилося все місто, питаючи: «Хто це такий?» Народ же казав: «Це пророк, Ісус із Назарету в Галілеї».

Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів, а й ослони тих, що продавали голубів, і сказав їм: «Написано: Дім мій домом молитви буде зватись, — ви ж чините з нього печеру розбійників». І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх. Первосвященики ж та книжники, побачивши чуда, які він творив, і дітей, що кричали в храмі: «Осанна Синові Давида!» — обурилися і мовили до нього: «Чуєш, що оці кажуть?» А Ісус відповів їм: «Атож, хіба ви ніколи не читали: Устами немовлят та ссущих ти вчинив собі похвалу». І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував».

До речі, осел за єврейською традицією є символом скромності царя і його ненасильницької влади. Пальми ж у середньоморському регіоні вважались знаком життя і перемоги, а в Ізраїлі символом незалежності та здобутків царя.

А ось українці здавна шанують і наділяють багатьма цілющими властивостями вербу, яку прийнято освячувати під час святкового богослужіння на Вербну неділю. За народними звичаями після відправи у церкві парафіяни намагалися жартома побити одне одного гіллячками, щоб усі були здорові, веселі та багаті. Повертаючись додому, люди, залежно від місцевих традицій, могли залишити освячену галузку на могилах родичів, встромляли в грядки, заносили до стайні чи хліва, клали в хаті за образами. Предки вірили, що верба наділена силою, яка захистить дім і господарство від лиха, пожежі.

Окрім того, вважалося, що такі галузки гріх топтати, тому навіть найдрібніше гілля, якщо воно залишилося після освячення, палили на вогні, щоб під ноги не потрапило. А сухою торішньою свяченою вербою селяни розпалювали піч під великодні паски.

Підготувала А. ЗИМНЕНКО

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини