Вільне життя

Мітла для голови

«Шо там вибори, — казав мій сусід. — Головне сі починає після них. Гроші і крісла. А всьо, шо перед тим, — то так, шлюбні танці». І я так думаю, а ви?

Команда — то головне. Бо прикритисі пишною фігурою і засісти потім у кабінетику за «підтримку» багато хто любит. І багато кому то сі вдає. Ніхто на біографію не дивитьсі, начальству треба, жеби людина добре служила. Був у сусідньому селі голова колгоспу, за союзу ледве кінці з кінцями зводив, а за незалежної України його господарка копита відкинула. Люди лишилисі без роботи, паї кудась позникали, техніки врапт не стало, а дядько накивав п’ятками за границю. Після помаранчевого Майдану вернувсі екс-голова в бідну Україну, притесавсі до популярної партійки, вніс добротний «членський внесок», і поставили його в районі замом начальничка такого-сякого управління. Нині дядько на пенсії, зате дітей порозпихав по державних роботах. Партійці помогли, так що зробили з Івана політичного пана. Теперка він по мітингах бігає до мікрофона й показує із себе великого патріота.

Вже’м колись си думав: якби взяти всіх, хто десь при чімись робив, і перевірити, скільки накрав і як накапостив, то жадної перевірки би не вистачило. Он кілько нині наших підприємців перевіряють — десятки органів! І їх би не настачило. А як довести всі діла до суду… То треба було би збирати хіба всіх випускників юридичних інститутів, які нині без роботи сидять, і залучати до діла. А тоді всіх винних на виправку: мітли, сапи в руки, рискалі, трактори, комбайни — і най пашут. Бо чого їх тримати в штирох стінах без роботи ще й їсти давати, нє? Нині во якраз сезон сапання. А то привикли сидіти в кріселку й командувати.

Отакво си думаю, а поміж думками рихтую салат і печу паляницю за рецептами газдинь із Шилів Лановецкого району.

Збив п’ять яєць зо шклянкою цукру, дав дрібку солі, вляв півшклянки квасного молока, всипав чайну лижку поташу, додав муки й замісив качану паляницю. Зверха помастив яйцьом і поставив у духовку. То таке до чаю на скору руку. І поки паляниця сі пекла, випорпав із холодильника трошка шампіньйонів, відварене куряче м’ясо (лишилося з розсолу), голландський сир, мариновану цибулю, баньочку кукурудзи. Ще можна болгарський перец, як маєте, додати. Всьо дрібните й вимішуєте у співвідношенні їден до їдного. Так як мені багато в писок не влізе, то я си по жменьці кажного всипав і вимішав з олійкою, бо майонезу не люблю.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини