Вільне життя

Не з церквою, а з Москвою розійшлися наші шляхи

Знову звертаюся до вашої газети зі своїми переживаннями, хоча вже багато разів різні дописувачі та журналісти висловлювали свої думки, бачення, переконання щодо ситуації в українському православ’ї. Цього разу взятися за перо спонукало «Прошение…» до патріарха Московського Кирила від парафіян храму Святого Іоанна Хрестителя із села Великого Кунинця Вишнівецького благочиння, опубліковане в соцмережах. У ньому настоятель згаданого храму та кілька його парафіян закликають «святійшого владику» прислухатись до слова Св. Писання та святих отців і «не вступати у духовну єдність з єритиками-католиками в особі Римського папи», оскільки «латиняни порушили… канони Православної церкви, відкинувши від себе Благодать Божу», а тому «католики — не християни і нам не брати, а їхня «церква» нам не сестра».

Що на це можна відповісти? І про що просять «канонічні» парафіяни зі своїм настоятелем? Не єднатися з латинянами? То, може, прихиляють своє вухо і своє серце до православних братів, які відстоюють Україну, українську мову та Українську церкву? Теж ні. УПЦ Київського патріархату вони називають навіть не церквою, а «розкольницькою організацією, що привносить смуту в життя держави і церкви». Насправді смуту сіють представники Московського патріархату. Адже держава наша — не Росія, а Україна, а в своїй державі має бути і своя церква, панувати українська мова. Нехай у Росії моляться за Російську церкву, за її патріарха Кирила, за російську владу. А ми, українці, маємо молитися за українську владу, українське військо, за те, щоб Господь допоміг нам звільнити рідну землю від нашестя чужинців. А це російські війська, очолювані Путіним і благословенні патріархом Кирилом.

Дивує, чому підписантів «прошения» не болить доля українських полонених, з яких так жорстоко знущаються їхні одновірці з «ДНР» і «ЛНР», чому вони не переймаються українськими бранцями, зокрема полоненою Надією Савченко, кинутими до російських в’язниць? Чому не просять свого «святійшого владику» заступитися за них і допомогти їх звільнити? Весь світ, незалежно від конфесійної належності, вимагає цього від Путіна, а великокунинецькі прибічники Московського патріархату про це ні пари з вуст.

Щоправда вони визнають: «Нерідко ім’я Московського патріарха стає причиною розколу в селі, та парафія, в якій з повним титулом поминається його святість, піддається критиці і нападкам з боку односельців». Проте вони «готові до кінця стояти за єдність зі світовим Православ’ям через посередництво Російської православної церкви, але церкви, що не вступає в дружбу з латинством». Яких же істин православ’я закликають дотримуватися представники УПЦ (МП) з Великого Кунинця, коли їхня церква та їхній патріарх не дотримуються іспиту любові, милосердя, справедливості. Оголошують себе українською церквою, а що в них є українського? Невже не зрозуміло, що підтримка УПЦ (МП) серед українців падає, і що ця церква покладається лише на заступництво Москви. Натомість авторитет УПЦ Київського патріархату зростає, зміцнюється, люди тягнуться до неї і невдовзі вона стане єдиною помісною Українською православною церквою. За нею майбутнє в Україні, бо в ній панує дух любові і милосердя. А там, де ненависть, там немає Бога, якими б словами про канонічність хто б не прикривався.

Ще хочу відповісти представникові Тернопільської єпархії УПЦ Московського патріархату протоієрею Георгієві Прокопчуку. У статті «Війна на духовному фронті» в газеті за 16 березня він стверджує, що причиною всіх розділень і проблем є гріх. Проте і сам грішить, коли каже неправду. Наприклад: «Ті, хто прагне заволодіти храмами, зазвичай раніше в той храм не ходили або ходили дуже рідко, хоч і живуть на території певного населеного пункту». Всечесний отче, а як же тоді вважати те, що 70—80 відсотків парафіян прагнуть істинної Української православної церкви і лише десяток-другий залишаються прихильниками Московського патріархату? Чому ви замовчуєте, що в Колосовій, Катеринівці Кременецького, в Кутах Шумського районів громади розділились порівну? Перечитайте, отче, «Прошение…» і подивіться, скільки під ним підписів. Аж десять! А поцікавтесь, скільки парафіян у Великокунинецькій церкві Київського патріархату. Ось вам і відповідь, за ким ідуть люди і за ким правда.

Наш владика архієпископ Нестор у цій же статті дає чітку і зрозумілу відповідь: війна показала, хто є хто. І якщо у церквах Московського патріархату відкрито заявляють, що не молитимуться за українське військо, за Небесну Сотню, а моляться за якесь безлике «отечество», то зрозуміло, чому їх люди покидають, а не тому, що вони, мовляв, були поганими парафіянами. Позицію владики Нестора поділяє і релігієзнавець Андрій Юраш. Він робить однозначний висновок: «Канонічність Київського патріархату ставиться під сумнів тільки тому, що вони не підлягають Москві. Шлях, який обрав КП, — правильний, і він веде до розвитку». Представники УПЦ (МП) іншої думки. Це їхній вибір. Але хай не дивуються, чому йдуть від них люди. Вони щиро вірять в Бога, і церква їхня справжня. Їм просто не по дорозі з агресивною Москвою. Оце і весь їхній «гріх».

Надія ЗАХАРСЬКА

с. Горинка Кременецького району

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

2 comments on “Не з церквою, а з Москвою розійшлися наші шляхи”

  1. Александр Невский

    Хочу відповісти Надіїї Захарченко з с. Горинка. Шановна Галина, взагалі то ця стаття тобто зверннення до патріарха Кирилла вас не стосується. Ви поступаєте так, коли немов би сваряться між собою два сусіди а ви злорадствуєте цій сварці та щей кидаєте між ними кістку. Наша справа і ми самі розберемось зі своїм патріархом, краще подивіться на свого “патріарха” Філарета, агента КДБ – Антонова, кандидата у Московські патріархи, монаха-архерея який порушив монашеські закони і мав жінку та дітей, про це всім відомо. Ось коли у патріархи Москви він не пройшов, тож відразу у нього проснувся патріотизм до України. “Не має ніякої Української мови, є лише польсько-жидівська смєсь” – так це слова вашого “патріарха”, коли він був митрополитом Київським у лоні УПЦ МП. Що до 10-ти підписів, шановна Надіє, ви напевне не читали Євангеліє, а там сказано що “двоє або троє свідчать істину” – так що 10, навіть забагато. І нехочеться більше теревенити даремно, бо зараз Вел. Піст, та скажу останнє,… Українець, згідно конституції, це людина котра має паспорт громадянина України, володіє Українською мовою, та проживає на данній території. Причому не всі Українці володіють рідною мовою. В конституції не сказано, що Українець повинен молитись на Українській мові, та ходити до Київського патріархату. Українцями є католики, протестанти, іудеї, мусульмани тощо… чи може ні?… Може їх теж ви маєте обявити не Українцями?… Отож, шеновні Євролази, хочете в Європу, почніть з поваги один до одного. В Європі, напр. Польща – лише 2 % православних, але ні один католик не цькує їх і не оголошує їх не поляками, жоден православний храм не був захоплений силою, за роки незалежності. А в нас така “свобода слова” що годі і казати, самі все всі розуміють і бачать. А хто з нас правий, історія покаже а Бог розсудить.

  2. Александр Невский

    Вибачайте Надіє, за опечатку де назвав вас Галиною.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини