Вільне життя

Павло Древницький – мисливець миті

Тернополянин Павло Древницький за освітою — програміст. Цей фах хлопець здобув на факультеті комп’ютерних наук у ТНТУ ім. І. Пулюя. Спершу думав, що життя буде пов’язане з програмною інженерією.

Та й розпочинав свою діяльність із програмування різними мовами. Однак це не викликало головного, на думку мого співрозмовника, — любові до справи, якою займаєшся.

Бажання фотографувати у Павла з’явилося з того дня, коли вперше придбав дзеркальну камеру. «Мене одразу ж захопило мистецтво фотографії, — зізнається співрозмовник. — Понад півроку перечитав і вивчив чималу кількість літератури з основ фотомистецтва, переглянув роботи відомих митців. А тоді почав робити свої перші знімки. То був 2009-ий». Тоді на світлинах відомого нині тернопільського фотохудожника красувались натюрморти. До речі, вже три роки він працює в студії «Фото на документи» (цікавий момент — десять років тому у цьому ж приміщенні його мати вела власний бізнес), адже заробляти на хліб митцеві теж треба.

«Нині працюю в жанрі портрету. — каже хлопець. — Пробую різні декорації. Для мене важливо передати не лише образ людини, а й дух місця. Намагаюсь використовувати контрасти чи, навпаки, підкреслювати гармонію. У фотосправі, як і будь-якій іншій роботі, варто бути готовим до казусних, навіть неприємних ситуацій. Бували такі моменти під час фотосесій у громадських місцях. Одного разу, фотографуючи дівчину на літній терасі кафе, виник інцидент з іншою відвідувачкою, яка була обурена тим, що потрапляє у кадр».

На думку Павла Древницького, фотографією модна передати естетичну насолоду, викликати думку, а за нею — і певну емоцію. Зрештою, все залежить від глядача, а також від того, що прагнемо побачити на світлині.

«Що для мене є фотографія? — резюмує Павло Древницький. — Одна миттєвість. Один жест. Один випадковий рух. Це все, що в мене є. Тим найціннішими видаються вдалі знімки, чим кропіткішою є праця. Я відчуваю себе мисливцем миті й тішуся, що навчився зупиняти час і дарувати його іншим. Щасливий, що можу говорити без слів…».

Галина НІЖЕНКО,

студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Фото з архіву Павла ДРЕВНИЦЬКОГО

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини