Вільне життя

Польовий «спорт»

Ви вже всьо посадили? Ото до мене днями дзвонила їдна панянка, казала, жи в них у селі дощу впало крапель зо шість, порохи на дорозі хіба що замочили, і на тім сі скінчила негода.

Бідкається жіночка, що ніц не вилазить зо землі, тілько трава. Пирії, кропиви, лопухи, мокреці і всяка городня нечисть. «Ще би так буряк ліз і бараболя!» — нарікала пані. А я вам скажу, що в природі як часом щось прикре складеться, то так як у політиці — коли щось толкове десь випукнеться, то його бур’яни заглушать, затлумлять, соки виточать та й по всьому.

У сусіда торік як люцерка поспіла, то пішов косити. Каже — костигрива кинулася, а люцерки самої мало що лишилося. Але скосити тре. Пішов хлопака зранку до річки, налапав риби, так-сяк засмажив на пательні, поки жінка спала, кинув у кульок, накришив хліба, закинув косу і граблі на ровер та й подався на город. Косити було що — сотих так трийціть. Тож аби не вертатися на обід додому і більше втяти, дядько запасся харчами. Помахав він кілька годин косою, зголоднів та й сів наминати тую рибу. Була вона трохи присира, а ще не почищена добре. Десь через годину-дві сусіда розібрало. Загуркотіло в животі, закрутило, завертіло. Дядько давай роззиратися туди-сюди, нагледів через кілька городів хатину недобудовану, коло якої притулився «будиночок невідомого архітектора». От сусід і пострибав туди. Як хвалився він пізніше, трохи випивши, скакав через городи з граблями, як Бубка із шестом. Коротше, «накосив» він у чужім «будиночку» більше, ніж у себе на городі. А все чого? Бо неправильно зготував рибу. Риба — то річ така, жи з нею треба побавитися і готувати акуратно, а не тяп-хляп. Та й чи тілько з рибою треба так бавитися?

Щоб не співати пісеньку «Сиджу в кукурудзі, сиджу та й сиджу, щось гурчить у пузі, а я все сиджу», рихтуйте будь-яку страву чистими руками і з таких же чистих інгредієнтів. А щодо риби, то маю файного рецепта від Ганни Колодій з Іванчан Збаразького району.

Будем рихтувати вуджений смаколик. Берете кільо скумбрії, відрізаєте голови і чистите середину. Окремо варите у воді цибулиння, аби вона побагровіла. Тоді в літру того цибулиння, остудженого до літепла, всипаєте штири столових лижки солі і дві цукру й додаєте 50 грамів рідкого диму. Зимним розчином заливаєте в баняку випотрошену скумбрію. Най мокне три доби. Тоді ще на дві доби підвісьте рибини, хай стікають. Готові вудженинки наминаєте. А якщо котрась ще лишиться, то поставте в зимне місце. Ото будете йти на город та й прихопите на перекусь.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини