Вільне життя

Спогади про весну 1986 року

Вже минає 30 років від великої катастрофи на Чорнобильській АЕС. Ця техногенна аварія сколихнула весь світ, тисячі ліквідаторів віддали своє життя при гасінні четвертого реактора. А що ж про потужний викид вже немирного атома знали тернополяни та жителі області?

«…Пам’ятаю, що перед тим, як мене виписали із пологового, випав сніг (бо 7 квітня 1986 року в мене народився син Андрійко). Але вже через кілька днів різко потепліло, за вікном була дуже гарна погода. Через це вирішила поїхати із дітьми (Оксанка та Андрійко) в село (Хоростець, що в Козівському районі), щоб вони більше часу проводили на свіжому повітрі, а також бачились зі своїми дідусем та бабусею. Та й Оксанка могла вже допомогти мені приглянути за своїм меншим братом. Цей час дуже запам’ятався мені, бо тоді пеленки на дворі сушили (погода ж дозволяла), вже почала брати дитину на вулицю, донька в платтячку бігала по подвір’ї.

А вже приблизно 27 або 28 квітня я перший раз почула про аварію на АЕС. Про це розповіли мені батьки, які працювали на той час в с. Августівка. Їм же повідомили люди, які прибули із Чорнобиля. Тоді почали евакуйовувати жителів Прип’яті. Саме люди перші почали розповсюджувати інформацію про трагедію та про те, наскільки шкідливими є атомні викиди, вони нам пояснили, що потрібно по дворі ходити менше, не знаходитись багато часу на сонці, проводити вологе прибирання, не сушити речі на вулиці.

Односельчани та і я до кінця не розуміли масштаби цієї аварії, бо ж ні по телевізору, ні по радіо інформацію ніякої не було. І хто б міг подумати, що сталась така трагедія? До речі, тоді, 1 травня, людей ще й «повиганяли» на парад. І лише через кілька днів офіційно повідомили про аварію на Чорнобильській АЕС», – розповідає тернополянка Мирослава ДУДАР.

Як бачимо, радянський союз неабияк «піклувався» про життя кожного громадянина. Але ж не нам судити, адже для можновладців, як завжди, пріоритетним був саме імідж держави на світовій арені, а не доля простої людини. Насправді, суспільству потрібно доносити правду вчасно, бо авторитет, навіть такої великої держави як СРСР, не був настільки важливим, як тисячі ні в чому невинних жертв.

Іван УРМАНЕЦЬ,

студент ІІІ курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка. 

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини