Американські вчені прогнозують, що через 20 років, а може, й трохи раніше, автомобілі будуть обладнані системами розпізнавання п’яного водія, які в цьому випадку блокуватимуть рух машини.
2035 рік
З одного з найкрутіших столичних ресторанів «Прощавай, розум! Привіт, сушняк!» вийшов добряче напідпитку клієнт. Він тицьнув швейцарові на виході сто доларів. Поважний дідок за звичкою працівників сфери обслуговування гречно вклонився, але коли клієнт трохи відійшов, невдоволено пробурмотів під ніс:
— Ач, усі долари пхають! Нема, аби розрахуватися рідною гривнею. До речі, а скільки тепер коштує одна гривня в тому зеленому ширпотребі?
Але клієнт цього вже не чув. Він підійшов до свого розкішного позашляховика «Запорожець-Супер-Пупер-2035», відчинив його дистанційним пультом і всадився за кермо.
— Ну ж бо, залізяко, — видихнув чоловік. — Пора додому, спатоньки. Завтра на роботу, грець її візьми.
Тієї ж миті ввімкнувся екран автомобільного комп’ютера й стандартно-миловидна дівчина з пишними грудьми лагідно звернулася до водія:
— Пробачте, пане Миколо, але автомобіль не поїде, бо ви п’яненькі нівроку. Викликати вам таксі чи ви це зробите самі?
— Слухай ти, дурепо, — розсердився чоловік, — негайно запускай двигун! Подумаєш — випив! Не твоє діло, «уразумєла»?
— Пробачте, пане Миколо, — ще лагідніше повторила дівчина, — але автомобіль не поїде. Ви п’яні. Наша програма не дозволяє вам ризикувати власним життям і життям інших людей. Я вам краще викличу таксі. Будь ласка, згадайте, що вдома на вас нетерпляче чекають дружина Оля, донечка Світланка, синочок Юрчик, ваш улюблений пухнастий кіт Нахаба та папуга Балаболка.
— Не сердь мене, баберо комп’ютерна, — скривився чоловік. — Теж мені теща номерова.
— Пане Миколо, — ще лагідніше попросила дівчина з екрану, — будь ласка, подумайте над тим, як гірко плакатимуть ваші діти, якщо станеться щось із їхнім татом. А що без вас буде з вашими улюбленцями? Ви ж самі казали, син пригрозив папузі Балаболці, що згодує бідолаху Нахабі за те, що розповів вам про його погані оцінки в школі, і ви в покарання не купили синові тривимірного фотоапарата. Ви, до речі, згадали про тещу. То пригадайте, що саме вона погрожувала віддати вашого пухнастого улюбленця на розправу її зубатому пітбулю Сепаратистові за те, що звірятко справило малу потребу в її лівий тапочок, після того як теща посварилася із вами. Хто ж без вас захистить це невинне звіреня?
— Ти мене дістала! – чоловік гепнув кулаком по міцному екрану на рідких кристалах.
Екран згас. Та лише на мить. На ньому знову з’явилася дівчина, але дивилася вона, взявши руки в боки, геть сердито, а в її голосі дзвенів метал:
— Слухай ти, дурбасе-старший з білкою обгризеними вухами! Балбесе-молодший з носом-світлофором! Що, на той світ захотів? То повернися до ресторану, випий ще літру горілки й ріж собі дуба. Одразу ж втрапиш у специфічний заклад із запахом смоли й сірки, де обслуга рогата. Можливо, тобі випаде велика честь смажитися поруч з останнім президентом Росії і тобі дадуть таку ж, як йому, пательню «Тефаль» і навіть олію «Олейна». А наша корпорація «Супер-Пупер-АвтоЗАЗ» довічну пенсію твоїм сиріткам платити не буде, хроне ти підпарканний. Ми репутацію бережемо. От жаль, що нам не дозволено до клієнтів застосовувати фізичні методи впливу. Кажи мені: таксі викликати чи сам викличеш? А по автомобіль приїдеш уранці.
— Викликай, — стер піт з чола чоловік.
Дівчина на мить зникла. А на екрані з’явилася вже геть спокійною та лагідною:
— Пане Миколо, таксі буде за дві хвилини. Приємної вам ночі. А вранці обов’язково випийте дві склянки води «Миргородська», — мовила вона з милою посмішкою.
Ярослав БОРСУК
м. Підгайці
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте