Вільне життя

«Мантри» на щодень і щохвилину

Нині мода на екзотику перекинулася і в релігійну сферу. Якщо раніше «класикою» в деяких християн було ставити свічку і Богу, і чорту, метатися між священиком і ворожкою (та й нині ця «традиція» не «вимерла»), то тепер список «звіданого» розширився.

Народ дізнався про буддизм, індуїзм, езотерику, хтось копирсається у своїх язичницьких коренях. (До речі, щось не бачу великої кількості бажаючих податися в іслам.) Ех, чого тільки не зробиш, лиш би скинути максимум зобов’язань і відповідальності та втекти подалі від отцівської опіки.

Часто спостерігаю, як люди вперто вишукують у нетрях нету усілякі екзотичні вигуки на кшталт «Ом», «Ум», «Бум», заучують із виглядом зубрилок більш складніші, нидіють у бібліотеках чи книжкових крамницях у пошуках книжечки супер-пупер автора, який відшукав у собі гармонію і нині радить усім, як і собі те щастя здобути. Хтось мотається світом у розкопках капищ і святилищ божків своїх предків. Свобода, кому що закинеш.

Щоправда, бажаючих християн покопирсатися у своїй релігії, пошукати цікавинки і переконливі докази існування того, у що їх навчають вірити, щораз меншає. Звісно, легше кумкати-бумкати, у чудернацький спосіб викручувати пальці, щоб навчитися екзотичному жесту, що начебто захищає від злих духів, думок і помислів, аніж пізнати свій обряд краще і розставити в ньому всі крапки над «і».

Отож, повернуся до «мантр». Якщо в індуїзмі це всього лиш вигуки, які називають «священними гімнами», то у християн є більш інтелектуальні «мантри». Їх дуже багато.

Є простенькі, є складні; є «мантри» на одне-два слова, а є на кілька сторінок; є «мантри» прохання, подяки, прослави, захисту від бід себе, рідних тощо. Називаються ці «мантри» молитвами.

«Алилуя» – простеньке і коротке молитовне слово, звернене до Бога.

«Господи помилуй» – коли чимось насолили Отцю, або ж ближньому, а потім схаменулися і вирішили попросити вибачення.

«Подай, Господи» – коли конче щось треба або ж не конче. А Бог уже вирішить, чи добре для вас те прохання буде, чи ні, нашкодить чи не нашкодить.

«Слава Отцю, і Сину, і Святому Духові нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь» – глибоке змістовне славослов’я Всевишнього, яке супроводжується знаменням Хреста. Якось прочитала допис колеги у Фейсбуці, де вона описувала, як складати пальці у якійсь мантрі. Тих «складанок» є чимало. А в християнстві не треба забивати собі мізки зайвими проблемами. Є хрест, простенький і помічний, універсальний знак, який рятує і вас, і того, кого хрестите: від злості, агресії, упадку, додає сили і наснаги, енергії і миру.

Є молитви трішки довші. Усім відомий «Отче наш» чи «Богородице Діво» або ж «Царю небесний» (у нинішній пасхальний час на заміну йому використовують воскресний тропар «Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував»). Є дуже інформативний та глибокий «50 псалом», а в час Великого посту – змістовна «Молитва Єфрема», до якої входить і «Митарева молитва».

Не треба далеко ходити й довго шукати молитовники чи псалтирі, старий і Новий Завіти, вельми оригінальні та цікаві й милозвучні Давидові псалми, щоби поповнити список отих «мантр», що християни називають молитвами. А ще ж можна молитися своїми словами, складати свої приватні молитви і подяки, прохання і просити вибачення.

Можна ще у священиків попитати за молитвами, почути пояснення, що і як краще промовляти. Нині ж не СРСР. Церква вільна, а отця можна зустріти на кожному кроці й поговорити про наболіле чи незрозуміле.

Може, християнство надто просте для сучасних людей, які у простоті чомусь вбачають примітивність. Які ганяються за ритуалами новими і незрозумілими, порожніми і беззмістовними. Які нагадують своєю поведінкою блудного сина, що утік від заможного батька і пішов зі свинями стручки наминати. Які відділяють свободу від відповідальності. Які не хочуть відповідати за свої вчинки. Які малюють себе доріанами греями і бавляться гедонізмом, не переживаючи за наслідки. Які вважають себе малевичами і біле замальовують чорним, а чорне – білим.

Все просто, як двері. Відкриваєш і читаєш, пригадуєш і промовляєш. На самоті чи в натовпі. У перерві на роботі чи на ліжку вдома. На колінах чи стоячи прямо.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Віра Перун

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини