Вільне життя

Мурашник без терористів

Ото си думаю: нашо нам кіна про жахіття дивитисі, коли маємо під боком Московщину, яка ліпит не гірші серіяльчики. То американці си придумали дядька в чорнім плащику з маскою на писку. А нам сусіди задурно ще ліпше видовиско пхают.

Як вступала Україна до СОТу, то московити страшили, що з нами буде то, що з росою на сонці. Але вступили ми — і жиємо. Хотіли пхатисі в НАТО, то гвалт у кремлі такий здойняли, же страшно було слухати, не то, що вступати. Правда, теперка чухаємо їдне місце, бо Крим Москва заграбастала, а нинька руки на Донбас простягнула. А як зайшла мова за Євросою, то знову страшилки нам пхают. Не годні нас перестріляти, то будут страшити? Е, нє. Ми не дурні. Я як сі подивив по телевізору, як у вільній від того Євросоюзу Московщині сі жиє, то за голову взявсі. Звиняйте, але навіть у наших селах ніхто «сюрпризи» з ноцника через вікно на вулицю не виливає. Пияків, правда, є троха. І навіть десь розвалені хатинки є. Ну, але як в селі не дивно, то в місті навіть дуже. І ми не кажемо, же жиємо люксово. А в Москві що? Хвалятьсі, же такі сильні та моцні, й ніц но зброєю розкидаютьсі: то по Кавказі, то вже по Донбасі. Ще не встигли в себе випробувати, а вже нам пхают, такі нею «багаті», же ради нема. А в їхніх містах, які трошка далі від Москви і Петербурга, хоць сі стріляй від нужди і біди. І нащо їм наш схід сі здав? Мало своїх занепалих областей мают? Путіну віку не вистачит, аби свою Московщину хоць навкарачки звести, не то, що на ноги поставити.

Але з кремлівцями балакати, то час марнувати. Нам тре сі трудити, як мурашки. Кусатися і зводити свій мурашник, без терористів і всякої єнчої біди. О, а ви знали, же є торт, а є такий салат, осінний мурашник. Не кусючий, не пекучий, но дуже смачний.

Я як для себе їдного рихтую, то беру зо сім-вісім бараболин, вару в кожушках, чищу і тру на грубій тертці. Половину викладаю на тарілку і зверха даю трошка майонезу. Другий шар в нас буде морквяний. Так само вару, чищу, тру й поливаю майонезом. Третий шар — цибулька дрібно накришена і щепіра. Четвертий — зо два огірки, нарізані кружальцями і на десять хвилин пересипані сіллю (як будете викладати на миску, то видусіт кулаком сік). Далі пішов шар шпротів, за ним — натертий на тертці білок, тоди шари щепіра, другу половину бараболь, сир. Не забувайте на каждий шар викладати тонко майонез. І поверха того всього трете жовток. Тоди печіт хліб і зо салатом свіжий наминайте, попиваючи кампот із черешень.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини