Вільне життя

Політика за 40 градусів

7001

Нюхом чую нові вибори. Ну бо яка в державі є серйозніша робота, аніж обгаджувати їдне другого в телевізорі та й у газетах?

Войни нема, а як є, то на ній можна сі попіарити, на себе форму натягнути, солдатам показатися на вочі, зазнимкуватисі щасливим і усміхненим, а потім знов їхати на другі позиції, жеби в кадрі їдна й та сама картинка не мелькала. А люди — бідні, аж сині, то нічо. Пережиют. Три голоди пережили, дві войни — і всьо тілько за останні сто років. Навіть комунізм із соціялізмом. То що — кризу не пережиют чи войну? Вибори — то головне, а люди най зачекают.

Їден наш місцевий мудрагель вирішив піти в політику. Тутка нова партія в області замаячіла, то він через п’єтого-десєтого в неї пішов. Каже, же їм наобіцяли золоті гори, і всьо тому, же нині в президента і прем’єра майже нульова підтримка серед людей. А такво сі зберут нові хлопці, кількох атовців затягнут до свої команди, проїдутьсі нашими селами, наобіцяют більше від Порошенка з Яценюком разом узєтих, та й буде надія, же прорвутьсі в парламент, а там далі — у місцеві ради. Приїхав наш політик місцевого розливу їдної неділі на штирох додому, такий щасливий, ніби лотерею виграв. Питаюсі: що, ще виборів не було, а ви вже перемогли? Нє, каже, в нас партз’їзд був, а потім головний до себе в кабінет на сто грам кликнув, замочити, так сказать, успішний виступ. Дуже файно побалакали, такі розумні слова, якби ти чув, сам у ту партію вступивбись. Ми балакали й пили, пили й балакали, аж закусувати не було коли, стілько обговорили.

Для політиканів, жеби за пиятикою і балачками державу й рідне село не пропили наніц, маю рецепта простенької рисової запіканки, спеціально на піст.

200 грам рису помити і поставити варити на хвилин 20. Два-три ябка помити, почистити шкірку і порізати на кусочки, обібрати жменьку горіхів, теж порізати. Як рис приваритьсі, зцідіть і в друшляку промийте. Най стече. Далі робимо так: беремо малу форму, змащуємо олією, викладаємо половину рису, на него — ябка і горіхи, а як маєте закручені грушки, то їх зцідіт і поріжте на скибочки та й додайте до фруктової начинки. Посипте зверха трошка цукром і викладіт решту рису. Зверха скропіт його олією. Розігрійте духовку до 150 градусів і печіт 20—25 хвилин. Потім остудіт, зваріт кисілю чи компоту і вйо до наминання.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини