Вільне життя

Підсолодимо си життє

Читавім колись, же за союзу до генсеків і всіх, хто коло них сі тиснув до корита, ворожок привозили. І закім по телевізору вони всі боролисі з ксьондзами і тими ж ворожками, потайки і дітей дехто хрестив, а хтось і душу дідькові продавав.

Отаво дивлюсі нинька на то, що в державі сі робит перед виборами і після тих виборів, то таке враження, ніби хто нам поробив. Хоць нє, не нам, а тим політикам. Ті, же Януковича до влади привели колись і в його партії служили, нинька порозбігалися по інших файних партійках. Хтось мільйон на армію зо свого бізнесу публічно дає, хтось на камери розказує, же нам до Європи тра йти, єнчий таким патріотом став, аж пищит. Хотівім би вірити, же навернулисі людиска на путь істинний і перестанут мамоні служити спідтишка. Думаю, якщо поробили тотим депутатам і всім, хто коло них сі вертит, то, може, тре ще й партію ворожок нам створити, аби яйці викачували і віск зливали, в кого припадки перед камерами робляться. Хоць нє, ворона вороні ока не виклює… Ще гірше може бути. Ліпше вже, як казав сусід Місько, екзорциста у парламент привезти, аби всю нечисть партійну і позапартійну звідтам вигнав. Може, вдалосі би в тій державі щось добре та й зробити. А то всьо біс путає і в’яже.

Простому люду з ним товктисі легше. До церкви пішли, тоди до роботи стали і біду пляцком заїли. Тож підсолодимо си життє на цей раз таким во тортиком.

На їден корж бісквіта беремо штири жовтки, розтираємо зо склянкою цукру. Окремо збиваємо білки і вливаємо до маси, тоди легонько досипаємо шклянку муки, вимішану зо столовою лижкою порошку до печива. Печемо три таких коржі. Закім вони стигнут, робимо крем для перемащування. Літру сметани збиваємо зо склянкою цукру. Правда, ліпше той цукор перемолоти на пудру, аби під зубами не хрумкотіло. Тоди додаємо і продовжуємо збивати 250 грамів масла. Можете його потримати троха на сонці, аби розм’якло — так буде легше го збивати. До того всього ще всипте три пачечки загущувача до сметани. Файно збийте. Принесла мені минулого тижня сусідка консервовані персики, то я відкрив, порізав на маленькі кавальчики і як перемащував коржі кремом, то викладав потрошка тих персиків. Ще надибав у холодильнику півчоколяди, розтопив у мисочці і поляв зерха торта. Лишилосі мені кілька кусочків, то я з них сонечко виклав — і файно сі дивить, не то що їсти хочеться. Най би ще сею осінню теє сонце добре світило, бо зима буде, як кажут, не солодка.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини