Вільне життя

Таємниця закарпатського «Бункера»

Нещодавно вдалося відвідати один цікавий туристичний об’єкт на території України. Мова йде про військово-історичний комплекс «Бункер».

Розташований він в селі Велика Грабівниця Воловецького району Закарпатської області.

Бункер був одним з численних захисних комплексів мадярської армії (і нині – єдиний уцілілий), котра воювала на боці Гітлера проти СРСР, під назвою «Лінія Арпада». Розпочали його будувати у жовтні 1939 року.

Він був другим за розміром у Східній Європі (перший у Польщі) – протяжність 1500 м. Будували його повністю вручну, людськими силами (кирками, лопатами, ломами тощо). Зараз достеменно невідомо, скільки людей загинуло при його будівництві, адже в той час прокопати ходи під горою глибиною 50 метрів було нелегкою справою.

Завершили будівництво в 1944 році, проте пропрацював бункер лише 2 місяці. Тоді його здали «червоним» без жодного пострілу. Радянські військові підірвали укріплення, як вони і робили з рештою захисних споруд «Лінії Арпада», проте укріпленню це не зашкодило, тільки потріскала штукатурка. Тоді вони вирішили підривати вузькі переходи, а великі коридори та виходи замуровувати і завалювати камінням.

Таким «законсервованим» бункер був до 1994 року, коли СБУ передала його у власність сільської ради Великої Грабівниці. На жаль, це призвело до того, що недобросовісні селяни та цигани розікрали споруду: металічні двері було розпилено надвоє і бункер відкрито. Все наповнення будівлі (технічні та зв’язкові прилади, ліжка, душові, умивальники, туалети, вентиляційні та водостічні труби, які забезпечували надходження свіжого повітря і боролись із неприємними запахами та сирістю, хірургічні столи, медичне обладнання, залишки боєприпасів тощо) здали на металобрухт, а сам бункер перетворили на сміттєзвалище.

Тільки у 2012 році силами приватного підприємця споруду очистили та частково відновили. Нині екскурсії проводять на відстані 500 метрів (казарма, зв’язкова кімната, лікарня, офіцерська кімната). Решта коридорів або замуровані, або ж до кінця не очищені.

Проте навіть такої невеличкої ділянки доситатньо для того, щоб уявити масштаби споруди та освіченість архітекторів. Бункер, якому не страшні вибухівки (всі коридори прокладені зигзагом під кутом 30°, щоб вибухові хвилі, не зашкоджуючи укріпленню, заламувалися), газові атаки (кожні 4-5 метрів стояли двері з резиновою ізоляцією, що захищала як від газу, так і від води й вогню), оточення ворогом (військові у споруді мали свою лікарню, кухню, склади з боєприпасами, а також мінімум 5 виходів у різних частинах гори). Навіть нині після стількох років знищення та розграбування стіни та тунелі залишилися цілими.

Тетяна ДАХНОВСЬКА,

студентка ІV курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини