Вільне життя

Їдні пасочки святять…

Років уже двайціть три весь народ чекає, зак воскресне Україна. Щось не воскресає. Вже й міняли президентів, як хрунь чебуреки: комуністи, інженери, пасічники, зеки… Навіть із Кремля прислали десантик підпільний (кагебісти, путіністи), же правив свавільно.

Почекалисьмо, пошкрябали дружно всі за вухом та й погнали спересердя той десант ми буком.

Знов чекаєм, зак держава буде воскресати. А тим часом нові хруні лізут нам до хати. Завернулисі у прапор, хто в чужий, хто в свій, та й оголосили нам у хаті бій. Поки ми поклони били по всіх сусідах, хруні встигли натворити фест дошкульні біди. Захопили в нас веранду, де відпочивали, вже й полізли нам до п’єца, вугля відобрали. А тепер грозяться вдертись на кухню, до спальні. Навіть будут забирати, вибачте, вбиральню!

А сусіди що нам кажуть? Дають обіцєнки. Хто по літрі, хто по дві, а хто — по півшклєнки. Обіцєют турбуватись, ще й переживати, співчуття висловлювати і гроші давати. Але є одна умова: жеби підсобити, маємо ми окупантам всім писки набити. Не чекати, зак держава буде воскресати, треба нам самим спочатку взєтись за лопати. Нє, капусту не садити, вже їден так радив. Сам «капісти» «нарубіл», ще й державу зрадив. Ех, їден садив капусту, інший «садив» Юльку, треті збоку наглядали, ростили кривульки. Нині вони всі при владі, прийшла «нова» зміна. Тілько досвіду в них — жабі по коліна. Бо раніше як було (та й тепер те саме) — призначали по кишені або за «зв’язками». Це ж тра було допустити такої утрати: їдні пасочки святять, єнчі — автомати?! Їдні українці говіти сідали, по тім боці українці обстріли приймали. Отака-то Україна нині ся зробила: ще не вмерла, не воскресла, хоць ціла б лишилась…

Хтось стріляє з автомата, хтось пише закони, хтось люструє, хтось мурує, хтось зводить кордони. Всі трудятьсі, хто як вміє, що ще тра повісти? Я тим часом тут римую і рихтую їсти. Тєжко на всьо сі дивити, і слово щербате може вилетіти з писка… Тож заїм салатом. Рецепт його дістав від пані Оксани Кравець.

Консервований ананас ріжете маленькими кусочками. 250 грамів курячого філе відваруєте в підсоленій воді, студите й ріжете малими кубиками. Дрібните ножиком 50 грамів горіхів. Теж на кубики ріжете 100 грамів твердого сиру. Всьо то викладаєте в миску, солите, перчите, вимішуєте і додаєте майонез. Виставте потім на файну тарілочку, посипте зверха тертим сиром і — смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини