Вільне життя

Побрехеньки — на графку

7001

Ви замітили, же остатним часом у нас по телевізії люблять переповідати, що брешут за границьом про українців. Найбільше побрехеньок складают, звісно, в Московії.

Про свої страшилки, яких у житті — на кажнім кроці, мовчат, бо «ніззя». А «ззя» тілько то, що в Україні сі творит. А як не творит, то тре придумати. За добрі гроші фантазія аж пищит.

За Помаранчової революції росіян (а заїдно і східняків наших) лякали тим, же в «бандерівців» на горищах по кулемету стоїт. Ще ми відрізували язики, а то й убивали всіх, хто приїде на наші терени і ляпне щось російскою мовою. Може, ще ви собі пригадаєте які трапунки і байки. А от нинька нові легенди про нас ходять. Ну, про то, що в нас дітей розпинают і їдят — ви чули. Ще, абисьте знали, ми воюємо із Донбасом, бо нам у Києві обіцяли по два раби за «службу хунті». А коли був легонький землетрус недавно в нас, то знаєте, що придумали тамка? Що то американці випробовували під землею на території Румунії атомну бомбу. Вони хтіли страшно нашкодити «російському Криму» і Україні, аби зробити її ще більше залежною від Заходу. І від тої «бімби» в нас трийціть тисяч люду полягло, з них — три сотні війскових. Ну, побрехати можна, псові конкуренція не помішає. Але за такі бздури тре колись відповісти. Бо на цілий світ то плести — нефайно. Мій вуйко з такими скоро навів би лад. Їден балакун раз його зачепив і щось там почав плести за грушки на вербі. Так вуйко взяв графку, поплював на неї, злапав хлопаку за барки і підчепив легонько графкою язика. «То, — сказав, — аби ти не губив із писка побрехеньки, а всьо на тую графку низав».

Вуйна, оскільки я вже згадав про вуйка, пекла такий рибний пиріг. Простенький і легенький, якраз на піст підходит.

Скалатати шклянку квасного молока, дві яйці, дві шклянки муки, три столових лижки олії і всипати сіль до смаку. Тісто має вийти, як сметана. Половину виливаємо його на бляшку, попередньо змащену олією. Тоди викладаємо поверха зварене філе риби, яку маєте під руками. Головне, аби там не було кісточок. Я ще пробував на тую порцію баньочку консервованої скумбрії. Маючи на підвіконнику трошка петрушки, посік і її та й додав до риби. Поверха заляйте другою частиною тіста. Ставимо в духовку, розігріту до 180 градусів, і печемо 30—40 хвилин. Горичу печеню змащуємо олією, тоди шкірочка буде мала гарний золотистий колір.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини