Вільне життя

Такою може бути енергетика картин

Repin_Tajnaya_vecherya

Картини російського художника Іллі Юхимовича Рєпіна (1844—1930 рр.) вважають магічними. Є думка, що художник був екстрасенсом і заряджав свої роботи небаченою силою. 

Його легендарну картину «Іван Грозний і син його Іван» супрово-джує погана слава. Її власник меценат Третьяков згадував, чим закінчилося виставлення полотна на публіці: «Люди плакали, впадали в ступор, падали на землю». Врешті одного дня молодий іконописець Абрам Балашов кинувся на картину з ножем і порізав. Вандала зв’язали й повезли в психіатричну лікарню. Побачивши, що трапилося, чоловік, який наглядав за картинами, вибіг із галереї і кинувся під потяг.
Полотно вдалося реставрувати, але жахливі випадки продовжувалися. Після написання картини в самого художника Рєпіна почала всихатися права рука, а натурників, які позували для полотна, спіткала страшна доля. Художник Мясоєдов, з якого був написаний образ царя, незабаром у гніві мало не вбив свого малолітнього сина, якого теж звали Іваном. Трагедія спіткала й натурника, з якого художник писав образ вбитого царевича. Письменник Всеволод Гаршин, автор багатьох чудових казок, зокрема й «Жаби-мандрівниці», впав у тяжку депресію та викинувся з четвертого поверху в сходовий проліт і через п’ять днів помер у страшних муках в лікарні. Колись зупинивши свій вибір на ньому, Рєпін зауважив: «В особі Гаршина мене вразила приреченість: у нього було обличчя людини, приреченої загинути. Це було те, що мені потрібно для мого царевича».

Із плином часу погані властивості картини зникли. Але містичні випадки відбувалися і з іншими роботами Рєпіна, наприклад, з одним із найвідоміших його полотен «Портрет Мусоргського», яке він намалював незадовго до смерті композитора. Ось що написав з цього приводу Корній Чуковський: «У його портретах таїться зловісна сила: майже кожен, кого він напише, в найближчі ж дні вмирає. Написав Мусоргського — Мусоргський тут же помер. Написав Писемського — Писемський помер. І тільки-но він захотів написати для Третьякова портрет Тютчева, Тютчев того ж місяця захворів і незабаром помер… Писав він Столипіна в міністерстві внутрішніх справ і… тільки-но Рєпін закінчив портрет, Столипін поїхав до Києва, де його застрелили. Він, мабуть, художник, який написав смерть».

«Бурлаки на Волзі» — всесвітньо відома картина Рєпіна, яку Достоєвський назвав «торжеством правди в мистецтві». З чуток, здоровенні чоловіки, які позували Рєпіну для цього полотна, теж передчасно віддали Богу душу. Монументальне полотно «Урочисте засідання Державної Ради» було замовлене Рєпіну урядом. І, судячи з усього, необачно. Річ не в якості картини: із завданням Рєпін упорався гідно. Художнику вдалося розмістити на величезному полотні 60 фігур, не вразивши при цьому гідності жодного з персонажів і не надавши переваги нікому, навіть головуючому імператорові Миколі II. Однак фатум, який супроводжував картини художника, не відступив. Картина була завершена до кінця 1903 року. А в 1905-му відбулася перша російська революція, під час якої полетіли голови зображених на полотні чиновників. Одні позбулися посад і звань, інші й зовсім поплатилися життям. Вижили ті, кого малював не сам Рєпін. Відомо, що в створенні полотна художникові допомагали його учні: фігури в правій частині за рєпінськими етюдами писав Борис Кустодієв, у лівій — Іван Куликов. Чиновники, написані учнями, врятувалися від страшної долі.

Олена ПИЛИПЕНКО

Фото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини