Вільне життя

Танки і кабачки

О, знов у брамах газетки застирчали! То значит, же вибори скоро. Хоча єнчих прикмет, окрім газет, є ще багацько.

Я вже си думав, же того разу будемо мали спокій зо скандалами. Чось уявив, що наші політики помудрішают після тої революції і перестанутсі ганьбити й гризтисі. Прикинув, же можут «чуда творити» тілько регіонали колишні, які опозицією сі назвали. Але дурно думав. Замість того, аби гроші на армію давати, партії знов їх на вітер пускают. Тоті газетки — а кілько вони коштуют? Я он передплачую кілька штук, то ціна як не поза сто, то поза двіста на рік. І кажут люди, ще папір дорогий, друкарня дорога, ще й журналістам тре заплатити. А в телевізорі, читав, же дуже дорого, та й на радіо не менше. Не шкода такво фітькати, закім хлопці на передовій майки чи шкарпеток на зміну не мают? Та візьми їдно з другим та й закупи танки, пукавки, тепловізори і ще якусь річ, що її дуже тре. А потім вийди раз в ефір на кілька хвилин і скажи: моя партія купила двіста танків. А другий най собі скаже: а моя — двіста три! Ото я розумію, же розумна агітація — хто найбільше помагає, на того можна сі покласти.

Але до кого що говорити. Ліпше йду щось зрихтую. Он кинув межи бараболі кілька зерен кабачків, то вже листя файне та кришлате виросло, а плодів, як виджу, буде багато. То я знайшов рецептів кілька по кабачках і заникав до креденса, аби були під руками, а то знов сі погублят. Минулого року пробував солоні оладки робити.

На штири середних молодих кабачки вибивав дві яйци, тоди досипав шклянку муки (можна й більше, бо тісто любит трошка ріднути), додавав чайну лижку соли, кришив капку кропу і раз навіть вдусив зубчик часника, але то як хто любит. Тісто має вийти, як на звичайні оладки. Обсмажив та й зо сметанкою ням-ням.

А ще робив інший смаколик. Їден великий кабачок порізати кружальцями такво по півзсантиметра товщини. Солимо їх і складаємо в мищину, най трошка постоят. Тим часом беремо пательню, розігріваємо, ляємо олію, тоди зціджуємо сік із кабачків гет, а їх обмачуємо в муці та й обсмажуємо. Даємо трошка вистигнути. Беремо два-три зубчики часника, дусимо і вимішуємо з кількома лижками майонезу. Також кришимо кріп і петрушку. Далі нарізаємо грубими кружальцями помідори, а тоди робимо так: намащуємо на кабачок майонез із часником, поверха викладаємо по кружальцю помідори. Їх теж змащуємо майонезом і посипаємо зелениною. Даємо півгодинки просякнутисі та наминаємо з хлібом а чи з барабольми.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини