Вільне життя

Загартовані гарбузом

7001

Певно, хоче нас Пуцькін примусити лободу їсти з тою війною. У себе спокою людям не дає і нас трошка трясе.

Але нам що — не звикати. Кілько років українців Москва товкла і тлумила, а ми жиєм та й поживаєм. Виселили нас у Сибір, а ми посеред снігу умудрилисі бараболю виростити. Почали морити голодом — люди рятувалисі корою і всім, що під ногами валялосі. Що то наша земля — своє свого тримає і не дає гигнути. Так що пережиєм того червоного гітлєра на китайский місяць. І ніц нам сі не стане. А то що паски тре вкотре затягнути — не звикати. Ми вже дресировані, бо в нас що не президент і парлямент — то дресирувальники. Ніцно реформи проводять, правда, випробовуют тілько на людях. А ті, хто мільярди крутит, має по всіх статтях пільги. Теперка з газом людей попередили. Але ми в тім ділі специ — патиків накололи, попід хатою наскладали, п’єц почистили, сажу вимели, павуки повимітали і вйо палити. За то, що Москва нас так обграбувала з тим газом і донецьким вуглям, їй тре Сибір вирубати вщент і всі дрова в Україну завезти. Най знают.

Ми ж будемо в п’єцу пекти гарбузовий торт. Але як маєте духовку — тоже добре.

Берете кавалок гарбуза, ріжете дрібно і печете в духовці зо півгодини. Тоди робите з него кашку. Окремо в банячку 100 грамів сиру вимішуєте зо 100 грамами цукру і двома столовими лижками меду, потім викидаємо сюда 100 грамів гарбузового пюре і варимо масу хвилин 15—20 на середньому вогни. Потім всипаємо чайну лижку поташу, капку варимо і зіставляємо. Коли трошка вистигне, всипаємо порціями муку (півтора шклянки), вимішуємо ложкою, тоди накриваємо чи харчовою плівкою, чи рушником і несемо на ганок чи ставимо в холодильник (але вже зимним) на п’ять-шість годин (ліпше на ніч). Рихтуємо крем: шклянку решти гарбуза викидаємо в новий банячок, додаємо штири столових лижки цукру, сік із півапельсина і дві столових лижки муки. Перемішуємо і ставимо на вогонь, жеби загусло. Як вистигне, збиваємо масу зо 150 грамами масла. Теперка робимо ще сирний крем: файно збиваємо 400 грамів сиру, їдну ванільку, дві столових лижки соку лимона, дві лижки сметани і цукор до смаку. Беремося до тіста: ділимо його на шість-сім частин, трошки посипавши мукою (тісто буде липким, але муки не досипайте, бо буде забите), тоненько розкачуємо і печемо п’ять-десіть мінут, жеби сі зарум’янило. Тоди теплими перемащуємо обидвома кремами, чергуючи їх. Верх і боки обмащуємо гарбузовою масою і ставимо на кілька годин у холодильник, аби зм’якло. Якбим умів варити компот із гарбуза, то дав би рецепта, але ще такого не маю, хіба бисьте прислали.

А так — смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини