Вільне життя

Маленький краде мало

Розказує раз в автобусі їдна продавчиня коліжанці: «Одного разу викладачка вкрала у нас кілька пляшечок парфумів. Коли наші хлопці її злапали, вона сі згидзила і вйо виступати:

«В нас цего тижня свято, мені тре для всіх презентів настарчити!» А ще коли-то старенька бабця напхала собі повніський пакет кобаси і хтіла втікти. Ми її питаємо: «Бабцю, нащо вам її стільки. Палку би хоч взяли, дві…» А вона каже: «У мене чоловік помер минулого тижня. А нині девіть день. Чим я людей нагодую, коли прийдут після служби?» Ми їй кажемо: «Ви розумієте, же нам за то всьо платити тре». А вона: «Так вас багато, скинетеся по пару рублів. А я одна, мені задорого».

Дивлюсі той телевізор і думаю: таке враження, ніби революції не було, ніби войни теж нема. Знов товчутьсі коло крісел і за крісла, знов ділят межи собов пироги. Народ, же збирає копійку до копійки, купляє бідним солдатам лахи і їдло та й так воює. А в Кийові воюют окремо. І знов чути — той вкрав, той не закупив, що тре. І дивуйсі тій бідній бабі і пакетові кобаси, який вкрала. Заможніші теж злодії нічогенькі. Бо в нас на чім більшім кріслі сидит панок, тим більше дре з простого люду. А люду тоді з кого дерти? Лишається їдна таранька і штучна кобаса. От си думаю: недурно в чесних посади дрібонькі, а то й узагалі їх нема. Тамка совість багато місця на сідальці займає та й красти мало що є. Мій дідо як казав: «Маленький хлоп краде мало, а великий — багато». І ніхто великого не злапає. А як злапає, то той викрутитьсі.

А поки нас не обікрали наніц, то будемо рихтувати такого-во простенького пляцка.

Нам тре штири яйци, три столових лижки олії, столову лижку оцту (яблучного), дві — сметани, 150─200 грам цукру, пів чайної лижки соди, цілу чайну ─ порошку до печива, 250 грам муки і ванільку їдну. Збивати всьо, як то ми привикли на пляцки, не тре — тісто добре росте, коли ми навіть акуратно вимішаємо спочатку всьо, що мокре, а тоди досипемо всьо, що сухе. Скалатали всьо, тоди змастіт форму олією, посипте сухарами і виляйте тісто. Почистіт штири-п’ять яблук, потріт на грубій тертці і викладіт по тісті, зверха посипте цукром і корицьою. Розігріваєте духовку до 160─180 градусів і печете пляцок 30─40 хвилин. Тоди викладіт, остудіт, розріжте на дві паланиці, зробіт який забажаєте крем чи навіть повідло возьміт, перемастіт і наминайте з компотом.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини