Вільне життя

Сльози розчарування і радості Криштіану Роналду

142209

Сентиментальний лідер світового футболу загалом і португальського зокрема Кріштіану Роналду, мабуть, і сам того не сподіваючись, перетворив минулої неділі, 10 липня, фінальний матч чемпіонату Європи у Франції на яскравий спектакль одного актора. Причому, якби це не виглядало парадоксальним, саме він більшу частину дійства був відсутній на «сцені». 

Гіркі сльози розчарування від усвідомлення того, що вже з 25-ї хвилини не зможеш допомогти партнерам втілити в життя спільну мрію цього покоління збірної Португалії, помножені, вочевидь, на взятий відеокамерами для мільйонів глядачів великим планом «виніс із поля серйозно пораненого героя», теж стали однією з причин, через які майбутні чемпіони континенту, аби домогтися бажаного, таки проявили всі кращі риси характеру. Адже билися те тільки за себе, а й за свого «зіркового» капітана.

Зрештою, саме відсутність Кріштіану Роналду, як на мій погляд, засвідчила, що в сучасному футболі без яскравих особистостей у ролі «першої скрипки», звісно, надзвичайно скрутно. Однак визначальною все ж є не їхня присутність, а наявність справжнього командного духу. Ось чому на перший план просто не може не вийти наставник португальців Фернанду Сантуш. Цього 61-річного спеціаліста ніколи, на кшталт Алекса Фергюссона, Жозе Моуріньо чи Фабіо Капелло, не називали серед найкращих у своїй професії. Хіба шість років тому визнали «кращим тренером десятиліття» в Греції. Та, набравшись, так би мовити, досвіду в роботі з клубами рідної Португалії і Греції, збірною останньої з цих країн, таки пізнав відчуття справжнього тріумфу. Передусім через те, що зумів створити гармонійний ансамбль, гідний уже згаданої талановитої «першої скрипки».

Тож і немає нічого дивного, що лаврами кращої команди континенту увінчана збірна, яка із семи поєдинків фінальної частини турніру в основний час спромоглася виграти тільки один. Футболісти, всього-на-всього, почули наставника, який протягом двох років співпраці переконував їх лише в одному: вони здатні вигравати не тільки окремі битви, а й серйозні кампанії. Чого за всю історію португальського футболу ще жодного разу не траплялося. Навіть попри те, що на полі не було Роналду, а чемпіонський гол у другому з овертаймів відмінним ударом із середньої відстані провів запасний центрфорвард Едер, який, на думку багатьох, хіба головою може в штрафному майданчику суперника зіграти. Але той, звісно ж, не образиться. Адже перший його влучний постріл за збірну відразу став чемпіонським. Змусивши Роналду забути про сльози розпачу і замінити їх на сльози радощів. Те, як 32-річний Кріштіану в останні миті поєдинку керував із лави запасних діями партнерів поруч із Сантушем, не могло не наштовхнути на думку, що в нинішнього наставника збірної Португалії підростає гідний спадкоємець, який може бути не лише сентиментальним, але й надзвичайно вимогливим. Про Андрія Шевченка (цілком доречне запитання) хтось із наших співвітчизників може щось подібне сказати?

А що ж збірна Франції? Спостерігаючи за діями господарів чемпіонату, залишалося хіба згадувати їхній попередній півфінальний матч із чинними чемпіонами світу, німцями. І небезпечних моментів створили вдосталь, і футбол продемонстрували яскравіший за конкурентів. Але… запасу везіння в її величності спортивної Фортуни для них уже не вистачило. Тому і «злий геній», голкіпер збірної Португалії Руй Патрісіу, на відміну від не менш майстровитого свого візаві Уго Льоріса, не дозволив собі навіть найменшої помилки — 1:0 на користь нових чемпіонів Європи із збірної Португалії.

Фото з вільних джерел 

Loading...

Про автора

Богдан Дікальчук

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини