Вільне життя

Як квочка на пляцку

7001

Маю дві квочки-пізноспілки. Ото надумалися мудрагельки пізно на яйця сісти. А мені, старому, що лишалося робити? Сидите, то й сидіть, вам водити.

Ото привели мені у вересні два виводки, квокчуть біля ганку, цєпиток скликають до крупки, годують, гріють. Тож мені втішно. Як міг, їм сідала наробив, у хліві соломи намостив — грійтеся. Три рази їсточки дам, води нагрію, аби в шлунках їм тепло було, то виводки бігають по подвір’ї туди-сюди, хробачків визбирують, кудахчуть-цвіркають, аж веселіше. Ото раз дощ присік, курчата повтікали до халабуд хто куди, а тут ще й вітер зимний налетів. Одні в одну халабуду повтікали, решта в другу. Квочки теж врозтіч. А знаю, же кажна з них своїх малят вела до окремої клітки і чужаків за гребінці скубала. То я навіть не звернув уваги. Зранку наступного дня випустив на подвір’я. Дивлюся — не вистачає до одного виводка троє курчат. Ну, думаю, певно десь сорока вкрала. Аж нє, виходить друга квочка, за нею висипають курчата. Я глядь — а там пропалі є. Квочка як вийшла на світ білий, як побачила чужаків, які під нею цілу ніч грілися, то давай їх кусати. Відігнала до їхньої мамці, аж тоді прийнялася своїх курчат скликати та годувати. Ну, думаю, дурна курка і то розум має — своїх береже-пантрує, а зайд скубе. Не то, що ми. Повибиралисьмо всілякий непотріб до влади, чи то місцевої, а чи якої іншої, та ще й леліємо їх там. Влада нас скубе, а ми терпимо і їй зарплату платимо, податки віддаємо, машини заправляємо, худобу годуємо, маєтки пантруємо, коротше, всьо робимо, як наймити. Та ще й за свої гроші. А потім тілько дивуємося, чого ж ми такі бідні та голодні. І ще й нещасні. Треба нам бути, як тоті квочки!

Ото як даю курчаткам їсти, то їхнім мамцям, котрі файно пильнують своїх крикунів, вділю по кусочку пляцка. А чого ж, заслужили. Якщо я смакую, то най і файні курочки собі попри мене подзьобають смакоти. А рецептом зо мною поділилася пані Ганна Колодій з Іванчан Збаразького району.

Берете штири яйка і шклянку цукру. Збиваєте файно, як на цвібак. Додаєте шклянку олії рафінованої, видушений апельсин із м’якоттю, трошка ізюму та дві з половиною шклянки муки. Ще досипаєте пачку порошку до печива і місите рідке тісто. Виливаєте його в кексівницю, попередньо змащену олією чи смальцем трошка, та й печете 15─20 хвилин, пробуючи сірничком на готовність. Намеліть пудри та й посипте зверху, як остигне.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини