Вільне життя

Доведеться заплатити сповна

Рано чи пізно Росії та самому Путіну доведеться заплатити сповна за всі скоєні злочини. Путін настільки впевнений у своїй цілковитій безкарності, що не підготував собі шляхів до відступу. Але, як сказав свого часу один мудрий чоловік, велика політика схожа на супермаркет: можеш брати усе, що захочеш, але вкінці доведеться розплатитися за все.


В останні роки Путін робив на міжнародній арені все, що хотів: намагався змінити на користь Москви світовий порядок, незаконно анексував український Крим, затіяв війну та окупував частину Донецької і Луганської областей, пробував «відхопити» південні і східні області України, провокуючи там через агентуру ФСБ та ГРУ безлади і антидержавні виступи проплачених маргінальних сил.

Але «шагренева шкіра» можливостей путінських «геройств» досягла свого критичного мінімуму. І недалекий той час, коли Росії та самому Путіну доведеться розплачуватися за все скоєне.

Звісно, можна дискутувати з приводу того, де має відбутися Міжнародний трибунал над путінізмом, і кого конкретно потрібно буде притягати до кримінальної відповідальності з російської правлячої верхівки, генералів ФСБ та армії, найближчого політичного й бізнесового оточення Путіна за всі їхні злочинні діяння. Треба виставити Москві повний рахунок за її геополітичну авантюру.

Але очевидно одне: незважаючи на те, де відбуватиметься цей Міжнародний трибунал (у Гаазі чи Нюрнберзі), докази причетності вищого керівництва Росії до протизаконних і протиправних дій на території України необхідно збирати вже тепер. Вони мають бути зібрані в «Чорній книзі путінізму».
Адже неоголошена «гібридна війна», яку веде путінська Росія проти суверенної Української держави (за всіма міжнародними законами), підпадає під визначення «тероризм». І з цього необхідно робити відповідні висновки.

Проте міжнародне засудження путінізму — це лише одна зі складових «розплати» за все скоєне режимом «ефесбістів». Іншою, не менш важливою складовою, є визначення, яку контрибуцію мусить заплатити Росія Україні.

Україна, після того як Росія залишить українські території, повинна отримати контрибуцію за ті людські, територіальні, інфраструктурні, економічні та фінансові збитки, які українці понесли в результаті божевільної політики Путіна. Необхідно виставити Москві повний рахунок за її геополітичну авантюру.

Також майбутній Міжнародний трибунал над путінізмом має розглянути і позови всіх інших потерпілих від агресії Росії країн — Грузії та Молдови. При цьому окремо має бути підготовлений судовий позов до Росії кримськотатарського народу. Адже окупація Москвою Криму і репресії Кремля щодо кримських татар — дії одного порядку з незаконною депортацією їх у 1944 році.

Необхідно збирати докази для Міжнародного трибуналу над путінізмом. Потрібно створити повний реєстр втрат України внаслідок руйнування на Донбасі житлової і промислової інфраструктури, мінування терористами українських територій, незаконне вивезення з України до Росії обладнання заводів та затоплення колись діючих шахт.

Однак не менш важливим є зобов’язати Росію виплатити грошові компенсації сім’ям загиблих українських воїнів, котрі віддали свої життя, відстоюючи незалежність України, та примусити Москву повністю оплатити відбудову зруйнованого проросійськими бойовиками житла українських громадян. А родинам українських військових, які втратили своїх годувальників під час війни Росії з Україною, Москва має виплачувати пенсії аж до часу досягнення дітьми повноліття.

Росія повинна профінансувати українській стороні відбудову аеропортів у Донецьку та Луганську, відновлення залізничних станцій, колій, мостів, комунікацій і повністю інфраструктури всіх міст, містечок та сіл, де безпосередньо відбувалися бойові дії чи які були піддані обстрілам з боку окупованих Росією територій.

Крім того, Москва має виплатити компенсацію за пошкоджені та виведені з ладу кораблі Військово-морських сил Збройних сил України, котрі базувалися в Севастополі. А також за майно українських військових частин, що були розташовані в Криму, яке незаконно потрапило до рук Росії після окупації нею півострова. Не менш важливим є питання врахування інтересів біженців із зони військового конфлікту та вимушених переселенців, які мусять отримати повну компенсацію за втрачене майно і житло.

Україні потрібно оперативно сформувати команду професійних юристів і дипломатів, яка б почала збирати необхідні для Міжнародного трибуналу докази, та проводити регулярні консультації з цього питання із західними союзниками.

Власне, певні кроки в цьому напрямку можна зробити вже тепер, не чекаючи вердикту Міжнародного трибуналу.

Мова йде про можливість націоналізації як відшкодувань за збитки на Донбасі і в Криму, майна, фінансових активів та банків, котрі перебувають у власності Росії чи її громадян на території України.

Цей шлях дуже непростий. Хоча можна прогнозувати, що в разі відсторонення Путіна від влади буде накладено арешт на ту частину золотовалютних резервів Росії, яка перебуває в закордонних банках. А потім почнеться виплата репарацій за рахунок арештованих коштів за рішеннями Міжнародного трибуналу. Також це стосується тих коштів, які є арештованими вже тепер.

Захоплення чужих земель має вилитися у величезні витрати для держави-агресора. Теоретично Москва має розплатитися з Україною грошима і частиною своєї території. А оскільки російські території Києву не потрібні, а після падіння путінського режиму може виявитися, що валюти в Росії немає, то нафтою, газом і золотом.

Тим часом, необхідно враховувати той факт, що Захід грає з Путіним, чітко дотримуючись міжнародних законів, а керівник Росії грає з ним «у Чапаєва», за своїми, находу придуманими Лавровим і компанією правилами. Тому вже тепер варто продумати, яким чином Україна зможе отримати від Росії компенсацію за її злочини на своїй території.

Існують різні примусові методи виконання вердикту Міжнародного трибуналу: заморожування рахунків Російської Федерації, Путіна та його оточення за кордоном, арешт і конфіскація їхнього майна в інших країнах, або заборона фінансової активності Росії в західних державах.

Якщо ж говорити про те, які конкретні суми має отримати Україна за рішеннями Міжнародного трибуналу над путінізмом, то тут мова йде про трильйони доларів. Адже в цьому випадку необхідно приплюсувати і компенсацію за все награбоване Росією за століття колонізації нею України.

Починаючи з культурної спадщини України, яка якимось дивним чином опинилася в Ермітажі та сотнях інших російських музеїв, і закінчуючи компенсаціями за Голодомор, насильницьку русифікацію та планомірне винищення української інтелектуальної еліти.

Тільки після цього, а також і повернення з Росії всіх культурних цінностей, котрі вона вивезла з України, можна буде говорити про те, чи має вона право на прощення.

Це потрібно зробити ще й тому, щоб у Москві та інших подібних тоталітарних столицях світу в подальшому зрозуміли, що захоплення силою чужих земель і напади на мирні сусідні країни, в майбутньому виллються у величезні витрати для самої держави-агресора.

Віктор КАСПРУК,
незалежний політолог.

ото з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини