Вільне життя

Косив Гриць конюшину, запихав у машину

Фотозавдання, надруковане в нашій газеті 6 липня, надихнуло до конкурсування небагато читачів. Про причини говорити складно, але одна з них таки — брак часу. Як зазначив один із конкурсантів, доводиться писати нашвидкуруч, бо ж нині гаряча жнивна пора. Проте підсумки підбити мусимо.

t40Наталя БОЗЮН із Чорткова, як зазвичай, відгукнулася першою:

Ото кум ми підсобив!

Вже травиці накосив,

Ще й привіз до хати —

Свято у «рогатих».

Молочко і масло буде.

Пригощайтесь, добрі люди!

Євгенія КОЦЕНКО зі Скали-Подільської Борщівського району розповіла про важку долю зятя:

Ой ти тещо, тещо, ти жінчина мати,

Примушуєш ти мене добу працювати.

«Привези мені води з джерела такого,

Щоб як тільки напилася, стала молодою».

Став на порозі, як привіз водички,

А із хати кричить теща: «Вези ще травички!

Треба дати кріликам ще на вечір їсти!»

Накосив я зеленини та й скинув з машини:

Їжте, крілики, травичку, а я відпочину.

Кременчанин Богдан ЗАВЕДЮК плекає надії на наше європейське майбутнє:

«Мерседес»-авто є сила — дорога, красива й мила.

В наших краях на таких авто крутелики роз’їжджають,

А от у Європі такою машиною сіно заготовляють.

То, може, й ми до того прийдемо, що так «кучеряво» також заживемо.

А от Степан ВОВРИК з Лапшина на Бережанщині мріє змінити світ:

Якби я міг перетворити цей світ,

Що весь в обмані і брехні,

Зробив би так, щоб добре жити

Було народу у селі.

У джипах щоб траву возили,

Купались у сметані, молоці,

Щоб ситнії кабанчики водились

І сало, і ковбаси з них були смачні,

Щоб відродилося село і процвітало,

Щоб в пошуках роботи не скитались

Ми то тут, то там,

А влада справедливішою стала

Й лицем щоб повернулась до селян.

Надія БОРТНЯК з Пастушого Чортківського району пропонує такий підпис:

Трави копу накосив,

Та й до джипа наносив.

Колись був і кінь, і віз,

А тепер у джип закинув

І легесенько повіз.

Бо я фермер — і багато

Треба сіна накладати,

Щоб мої корівки взимку

Його їли без спочинку.

Людмила СИНЮК з Тетильківців Шумського району завіршувала народну мудрість:

Іномарку далебі пан Василь пригнав,

До багажника трави чимало поклав.

Він в своєму господарстві корову тримає,

В такий спосіб їй корми щораз постачає.

Змушений прогодувати корову тако,

Бо всі знають, що у неї на язиці молоко.

Пані Рузя з Дибща Козівського району пропонує підписати фото так:

Наш Іван часу не гає —

Він корми заготовляє,

Своїй жінці помагає.

Є у нього «кінь» залізний,

Працьовитий і не грізний.

Він не їсть вівса та сіна —

Хоче випити бензину.

А бензин не по кишені:

Гроші коштує шалені.

Їздить хлоп ним на роботу

І до тещі у суботу.

Нема воза, ні кобили,

Щоб вони на нас робили.

«Мій прекрасний вірний коню!

Ніц тобі я не бороню!

Та до тещі привези

Трохи сіна для кози.

Будуть гроші на солярку,

На закуску і на чарку,

На харчі і на бензин.

Буде зять як рідний син!»

І ще один варіант від пані Рузі — кліматично актуальний:

Косив Гриць конюшину,

Запихав у машину,

Бо травички тої мало —

Все довкруг повисихало!

Як ще трохи попече,

Гриць додому утече.

Пропонуючи нове конкурсне завдання (фото шумчанина Віктора СМОЛЯКА), просимо читачів оперативніше надсилати підписи до нього.

4807075-

Віра КАСІЯН

Фото Віктора СМОЛЯКА та з вільних джерел

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Новини

Підписка на новини