Вільне життя

Християнська музика. Тернопільський колектив Gloria

Не пригадую, коли вперше познайомилася з творчим доробком тернопільського тріо Gloria. Було відчуття, що знаю їх дуже давно. І воно ніяк не «вписувалося» у той факт, що колективу всього лиш п’ять років.

Тетяна Кулинич, Василина Горяча і Надія Корзун (Улішак) — незмінні вокалістки Gloriі. У їхньому доробку — безліч виступів на різноманітних фестивалях і конкурсах, три альбоми, а нині, як каже Василина, працюють над новим. Про творчий шлях, наставників і побратимів, стимули і труднощі, плани говоримо з учасницею колективу Надією Корзун (Улішак).

— Як утворився ваш колектив?

— Офіційною датою створення тріо Gloria вважаємо 14 квітня 2011-го. Це день, коли ми визначилися з назвою колективу. Вона народилася під час подорожі до польського міста Майданека, яку організувала Молодіжна комісія Тернопільсько-Зборівської архиєпархії. З Василиною ми добре зналися ще задовго до створення гурту, оскільки навчалися в одній групі. Неодноразово виступали на одній сцені, але чомусь ніколи руки не доходили створити якийсь дует чи колектив. Оскільки я займалася організацією студентського дозвілля в університеті (Надія Корзун була заступником голови Профспілкової організації студентів ТНПУ ім. В. Гнатюка, — В. П.), то заодно співпрацювала й допомагала в організації різного роду заходів комісії УГКЦ Тернополя. Згодом до мене приєдналася Василина, а Таня перебувала там ще до нас. Напевне, власне, тому ми й вибрали релігійний напрямок у нашій тоді майбутній творчості… Це було близьке нам всім по духу. Та й у стінах релігійної організації, де звів нас Господь, про інший стиль піснеспіву навіть мови не було.

Достеменно не пригадую, як відбулося поєднання наших голосів та ідей, але точно знаю, що першою піснею, яка змусила нас рухатися далі й відкривати людські душі, була композиція «Коли на волю проситься сльоза» (слова та музика Ірини Федишин). Це було просте, акапельне, триголосне виконання, та після проспіваного ми завжди бачили у людей сльози на очах, чули слова вдячності і захоплення. Ми зрозуміли, що наша Церква, а, зокрема, люди є спраглими духовної пісні, що допомагає відкрити душу перед Богом і собою. Тож без страху, що жодна з нас не має вищої професійної музичної освіти, ми твердо вирішили зустрічатися, творити і співати на Славу Божу і на радість людям. Тому й вибрали назву Gloria (Слава… Слава Богу!)

— Існує також проект Івано-Франківської духовної семінарії під аналогічною назвою…

— Про «двійника» ми дізналися вже згодом, коли затвердили свою назву. Один про одного знаємо, знайомі, але жодних претензій чи непорозумінь ніколи у нас, на щастя, не виникало.

— За п’ять із лишком років змінювався склад колективу?

— Gloria – це Тетяна Кулинич, Василина Горяча і Надія Корзун (Улішак) і все! Про інший склад в нас ніколи не було й мови! Люди нас полюбили саме в такому складі, саме в цьому поєднанні голосів наша пісня зачаровує слухачів… Сьогодні так складаються обставини, що ми бачимося лише 2-3 місяці на рік, але навіть при цьому записуємо пісні, шиємо костюми й виходимо на сцену.

— Чим займаються у житті кожна з вокалісток?

— Нашим спільним захопленням є любов до музики, хоча основні професії мають інші напрямки. Ми з Василиною є вчителями польської мови, щоправда, сьогодні я в декретній відпустці з другим синочком. Василина викладає польську в 5-й школі Тернополя. Таня за фахом теж учитель, бо закінчила факультет іноземних мов. Разом з тим, вона єдина серед нас має вищу музичну освіту, бо є випускницею Інституту Мистецтв тернопільського педуніверситету. До речі, на початку липня вона вперше стала матусею, з чим ми її щиро вітаємо.

— Щодо репертуару. Розкажи про альбоми, підбір репертуару та співпрацю з іншими виконавцями.

— Репертуар Gloriі налічує близько 50 творів. Тут і релігійні пісні, і переспіви, а також українські народні й авторські композиції. Радо співпрацюємо з талановитими композиторами, аранжувальниками міського та всеукраїнського рівня. Серед наших творчих друзів-помічників і меценатів — Андрій Гамбаль («Тріода»), Микола Злонкевич («Музична скриня»), Олександр Фізяр, Ярослав Підганюк, Сергій Родько, Ігор Ващишин (звукорежисери), Ігор Брухаль, Микола Шамлі, Сергій Карп’юк («Бріо»), Стефанія Яворська, Стефанія Семирозум (музиканти, автори), оо. Василь Брона і Петро Половко (автори й виконавці релігійних пісень), Павло Сковронський і Оксана Небесна (мультимедійна студія «Свічадо»), Мар’яна Барткович-Західна (фотограф), Ірина Цісецька, Наталя Оленюк (майстрині-дизайнери), нардеп Тарас Пастух, п. Стефанія (меценати) та багато інших.

За період існування нашого колективу світ побачило три диски. Навесні 2012-го ми випустили першу «ластівку» — «Хресна дорога. Слід у моїй душі», з якою в часі Великого посту й досі відвідуємо храми, молячись спільно з вірними греко-католицької церкви. Наступним став аудіо-диск «Пісня – голос душі», куди ввійшла збірка релігійних, українських народних та авторських пісень. Диск «народився» дуже швидко – уже влітку 2013-го. Тоді ж ми разом з відеооператором Василем Дончаком відзняли наш перший кліп на пісню «До Зарваниці» та промо-ролик на пісню «Сумна я була».

Творчий запал Gloriі продовжував горіти й далі, тож на початку 2014 року ми почали активну роботу над спільним проектом з мультимедійною студією «Свічадо» – «Великопосні пісні». Це третя у нашому списку творча робота. Таким чином, 2014-го вийшов перший тираж диску зі страсними піснями.

— Бачила ваші виступи на фестивалі-конкурсі «Я там, де є благословення» в Тернополі. У яких іще заходах берете участь?

— Відгукуємося на кожне запрошення. Та й самі шукаємо можливості подарувати глядачам релігійну чи народну пісню. У фестивалі «Я там, де є благословення» у 2012-му стали лауреатами І премії. Gloria часто виступає учасницею-організатором фестивалю вертепів «Різдво у серці», з радістю беремо участь у різного роду фестивалях місцевого рівня.

— Ти згадувала про добірку народних пісень у випущених дисках… Це окремий напрям у вашій творчості, окрім духовної музики?

— Так. Народно-обрядова творчість є вельми цікавим напрямом, у якому працюємо. З 2012 року допомагаємо усім бажаючим молодятам за давніми українськими звичаями організувати викуп нареченої на весіллі, з обрядовими співанками та цікавими жартами. Така ідея виникла в нашої Тані, і ми, навіть не роздумуючи, одразу ж узялися за її реалізацію. Переглядали відео, читали відповідні книги, спілкувалися зі старожилами, щоб якомога краще зрозуміти ті традиції.

Фото з архіву колективу

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини