Вільне життя

Як гоноруватисі, то коло плитки

7001

Вже не раз чувім жарт, же Україна жиє від виборів до виборів. А я такво сі дивлю, же вони в нас постійно. То парламентські, то президентські, то місцеві, то довибори, то перевибори.

Та якби ж то тої агітації тілько у відведений законом час було. Де там! Тоті політики вічно товчутьсі по газетах і по телевізіях. То вже тре їдну відому думку переказати по-своєму — можна вічно сі дивити на вогонь, на воду і на то, як наші політикани собі бали здобувают. І де в них стілько тих грошей, жеби так себе восхваляти перед людьми?

То ж не взєв та й поїхав по селах автобусом, і до кожного в хату йдеш та й про себе, файного, розказуєш. І то — нинька ціни такі, же їздити автобусом, де з тебе мало не всі кишки витиснут, бо кажне хоче їхати, дорого. Білети сі кусают, особливо, хто дальше від райцентру чи обласного центру жиє. А я ж читав, же на телевізії реклама тисячі долярів за — увага! — секунду! По газетах тоже немало. А воно, бідося, в деклараціях потім пише, же жиє на їдну зарплату чи пенсію (бо маєм і таких політиків-пенсіонерів). Ні плота, ні кота, ні подертого мішка, як то кажут. Але сі гонорує.

Як тільки почую в новинах, же хочут вибори-перевибори в Раду робити чи на місцях, то думаю — о, знов макулатури під брамою буде. Правда, взимі сі пригодит у грубці запалити. Але ж нащо так сі витрачати? Прийди їдне з другим та й поможи виборцю на городі часник вибрати, бо вже Петра минуло. Або бараболю копати чи цибулю вибирати. А як живіт не дає сі зігнути, то ходи до мене на кухню, будеш простенькі смаколики рихтувати. Он нинька поповнюємо вільножиттівский рецептурник переписом полуничного лимонаду від Галини Ніженко.

Для него нам тре півлітри цукрового сиропу (цукор перед тим розчиніт у киплячій воді у співвідношенню їден до двох), шість лимонів, дві з половиною літри води і три шклянки полуниць.

Рихтуємо так: лимони вичавлюємо, сік проціджуємо, а цедру дрібонько нарізаємо. У воду додаємо сік, викладаємо цедру і вливаємо цукровий сироп, попередньо куштуючи, жеби було до смаку. Добре розбовтуємо. Теперка беремо полуниці, розминаємо і додаємо в суміш, кілька ягід лишаємо про запас цілими. Далі цідимо напій через марлю і ставимо в холодильник. Як любите побавитисі з оформленням, то можете зладити си питво, як у ресторані — в шкляночку акуратно наляли, полуничку кинули й листочок м’яти повішали на край.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК

Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА

Loading...

Про автора

Вільне Життя

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини